Літій Тибету опинився в центрі інтересів Китаю та екологічних суперечок (ВІДЕО)

Тибетський автономний район Китаю привертає дедалі більшу увагу через свої природні ресурси — зокрема солоні озера, які, за оцінками фахівців, містять одні з найбільших у світі запасів літію. Цей метал є ключовим компонентом акумуляторів для електромобілів, смартфонів, ноутбуків та систем зберігання енергії, а попит на нього стрімко зростає на тлі глобального переходу до «зеленої» енергетики.

Китай, який уже домінує у світових ланцюгах постачання літій-іонних батарей, зацікавлений у розробці власних родовищ, щоб зменшити залежність від імпорту сировини з Південної Америки та Австралії. У цьому контексті тибетські солоні озера розглядаються як стратегічний резерв.

Втім, спроби деяких китайських компаній розпочати видобуток літію в регіоні зіткнулися з опором місцевих жителів. Вони побоюються, що промислове освоєння соляних озер може завдати серйозної шкоди навколишньому середовищу. Йдеться, зокрема, про ризики забруднення води, порушення крихких екосистем високогір’я та загрозу традиційному способу життя.

Екологи зазначають, що видобуток літію з соляних розсолів потребує значних обсягів води та може призводити до деградації ґрунтів і зменшення водних ресурсів — особливо небезпечно це в регіонах із суворими кліматичними умовами, яким є Тибет.

Попри те, що літій формально не належить до рідкоземельних металів, китайські науковці заявляють, що надра Тибету можуть також містити значні запаси рідкоземельних елементів. Ці матеріали критично важливі для виробництва високотехнологічної продукції — від вітрових турбін і електродвигунів до військової техніки та електроніки.

Таким чином, Тибет опиняється на перетині екологічних, економічних і геополітичних інтересів. Для Пекіна регіон є потенційним джерелом стратегічної сировини, тоді як для місцевого населення — територією, де промисловий розвиток може обернутися непоправними втратами для природи та культури. Дискусія навколо видобутку літію в Тибеті лише посилюватиметься разом зі зростанням світового попиту на «метали енергетичного переходу».