Джо Байден відмовився приховувати записи, які свідчать про можливе зниження його когнітивних здібностей

Колишній президент США Джо Байден відмовився від спроб заблокувати публікацію аудіозаписів і стенограм своїх розмов із гострайтером (таємним співавтором), який написав його мемуари, опубліковані у 2017 році, як випливає з нещодавніх судових документів, поданих у п’ятницю.

Міністерство юстиції (DOJ) планувало передати ці матеріали — які, на думку відомства, свідчать про «значне зниження» когнітивних здібностей Байдена вже у 2016 році — американським комісіям та аналітичним центрам, але колишній президент подав позов, щоб заблокувати ці викриття.

У судовій справі містилося мало подробиць, що пояснюють причини відкликання Байденом цього позову в п’ятницю, за винятком згадки про «добровільне відкликання цього позову без шкоди для прав».

Цей відкликання відбулося після того, як 20 липня федеральний апеляційний суд підтвердив рішення судді першої інстанції, що дозволяє публікацію цих документів.

«Пан Байден не продемонстрував достатньої ймовірності успіху по суті справи», — постановили судді.

Суддя першої інстанції призупинила виконання своєї ухвали, щоб надати Байдену можливість подати апеляцію, якщо він того забажає, при цьому наголосивши, що ця справа «пов’язана з надзвичайно важливим суспільним інтересом щодо оприлюднення документів, що стосуються правозастосування», який переважає аргументи на захист права на недоторканність приватного життя, висунуті Байденом.

Значний суспільний інтерес виник у результаті багаторічного розслідування, яке проводив спеціальний прокурор Роберт Хур у зв’язку з імовірним неналежним поводженням Байдена з секретними документами. У лютому 2024 року Хур опублікував 345-сторінковий звіт, у якому дійшов висновку, що Байден свідомо зберігав конфіденційні документи, однак не порушив проти нього кримінальної справи.

Хур дійшов висновку, що наявних доказів недостатньо для встановлення вини поза всяким розумним сумнівом, зазначивши при цьому «ослаблені розумові здібності та слабку пам’ять» Байдена й додавши, що було б «важко переконати присяжних винести обвинувальний вирок [пану Байдену] — на той час колишньому президенту, якому вже за вісімдесят, — за тяжкий злочин, що вимагає умислу».

У ході розслідування спеціальний прокурор отримав записи розмов між Байденом та його гострайтером Марком Звонітцером, зроблені в будинку Байдена у 2016–2017 роках під час роботи над його мемуарами під назвою «Promise Me, Dad: A Year of Hope, Hardship, and Purpose» («Обіцяй мені, тату: Рік надії, випробувань і цілеспрямованості»).

У своїй книзі Байден розповідає про причини свого рішення не балотуватися на президентських виборах 2016 року, а також про важке випробування, пов’язане з втратою сина Бо, який помер у 2015 році від раку мозку.

Хур описав ці бесіди як «болісно повільні: пан Байден насилу згадував події й часом із великим зусиллям намагався читати та переписувати свої власні рукописні нотатки».

Американський аналітичний центр Heritage Foundation подав запит на доступ до документів. Міністерство юстиції — яке на той час перебувало у віданні адміністрації Байдена — відмовило в доступі, пославшись на міркування національної безпеки, захист приватного життя та інші передбачені законом винятки. Аналітичний центр подав позов у березні 2024 року, і судовий розгляд триває досі.

Видання «Epoch Times» звернулося за коментарями до Джо Байдена та його юридичної команди, але відповіді не отримало.

Автор: Трой Майерс — регіональний журналіст, який мешкає у Сент-Огастіні, штат Флорида. Він працював репортером, висвітлюючи новини, кримінальні справи та розслідування для місцевих ЗМІ, продюсером національної ранкової новинної програми у Вашингтоні, округ Колумбія, а також автором статей для відзначеної нагородами щотижневої програми розслідувань. У вільний час він любить проводити час зі своїм собакою на пляжі