Норвегія оголосила про заборону використання генеративного ШІ для учнів 1–7 класів
Норвегія запроваджує заборону на використання інструментів генеративного штучного інтелекту у школах для всіх дітей віком від 6 до 13 років; цей захід набере чинності з початку навчального року наприкінці серпня 2026 року.
Уряд обґрунтовує це прагненням «захистити основоположні навички навчання» у країні, яка з 2000-х років є піонером у сфері повного переходу на цифрове навчання.
Це рішення знаменує різкий поворот в освітній стратегії Норвегії, яку тривалий час називали зразком завдяки підключеним до мережі класам та поступовій відмові від паперових підручників. Тепер Осло вирішило суворо регулювати використання чат-ботів та генераторів текстів або зображень, тоді як багато шкільних систем експериментують з їхньою інтеграцією в домашні завдання та систему оцінювання.
У докладній заяві прем’єр-міністр Йонас Гар Стьоре представив реформу, яка «поділяє ставлення до технологій на три вікові групи». Учні віком від 6 до 13 років, тобто учні 1–7 класів, більше не матимуть права використовувати інструменти генеративного ШІ на уроках. Це правило стосується як діалогових помічників, так і програмного забезпечення, що автоматично генерує твори, вправи або зображення на запит, повідомляє Science et Vie.
Влада пояснює, що ці засоби, якщо їх використовувати занадто рано, можуть призвести до «пропуску ключових етапів навчання» читанню, письму та рахуванню. Низка національних досліджень виявила зниження показників з читання з розумінням та математики з середини 2010-х років на тлі повсюдного поширення планшетів та онлайн-освітніх платформ.
Повернення до паперових підручників
Реформа супроводжується свідомим поверненням до друкованих матеріалів: паперові підручники будуть знову введені та широко поширені в початковій школі після багатьох років практично повного домінування цифрових ресурсів.
Як повідомляє La Tribune, вчителів заохочують віддавати перевагу вправам, що виконуються від руки, тривалому читанню текстів та роботі в невеликих групах без використання технологій.
На думку Йонаса Гара Стьоре, «діти повинні спочатку навчитися читати, писати та рахувати без штучної допомоги», перш ніж знайомитися з генеративними інструментами. Міністерство освіти наголошує, що мета полягає не в тому, щоб заборонити технології, а в тому, щоб «відкласти» їхнє впровадження для закріплення базових навичок, особливо в учнів, які мають труднощі з навчанням.
Контрольоване використання для підлітків
Заборона не поширюється на всю шкільну систему: підлітки віком від 14 до 16 років зможуть, як і раніше, користуватися генеративним ШІ, але лише «під наглядом вчителя». У цих класах такі системи розглядаються як допоміжні інструменти, наприклад, для переформулювання текстів або підготовки проєктів, за умови чіткого контролю за перевіркою змісту.
З 17 років обмеження послаблюються: старшокласників заохочують використовувати ШІ «відповідально та самостійно» в рамках підготовки до вищої освіти та ринку праці. Влада заявляє, що тепер майбутнім студентам вкрай важливо вміти як використовувати можливості цих систем, так і визначати їхні обмеження, зокрема щодо надійності та упередженості.
Дебати в Норвегії та за її межами
Рішення уряду, представлене як відповідь на «світову гонку зі створення чат-ботів», викликало жваву дискусію в Норвегії. Профспілки вчителів загалом підтримують цей захід, вбачаючи в ньому шанс «повернути контроль» над темпами впровадження цифрових технологій у школах після багатьох років їх стрімкого поширення.
Однак деякі представники технологічного сектору попереджають про ризик виникнення розриву між позашкільним використанням ШІ та практикою в класі. Учні вже мають доступ вдома до інструментів, здатних за лічені секунди складати твори або розв’язувати складні задачі, що створює абсолютно нові виклики в галузі оцінювання та боротьби зі списуванням.
На міжнародній арені норвезька ініціатива розглядається як можливий поворотний момент у регулюванні використання ШІ в освіті. У той час як деякі країни роблять ставку на раннє впровадження цих інструментів, Осло вважає за краще створити «захисний бар’єр» для наймолодших, водночас роблячи ставку на поступове залучення до ШІ учнів старшого віку.