Японська кухня здатна зменшити розвиток фіброзу печінки
Команда дослідників під керівництвом професора Хідекі Фуджії проаналізувала зв'язок між японською дієтою, м'язовою масою та прогресуванням фіброзу печінки у 136 пацієнтів з неалкогольним стеатозом печінки (НАСП).
Японська кухня цінується у всьому світі і була визнана ЮНЕСКО нематеріальною культурною спадщиною. Те, що вона також є корисною для здоров'я, підтверджується вражаючою кількістю людей віком понад 100 років в Японії. Станом на 1 вересня 2025 року в Японії налічувалося 99 763 довгожителів (віком 100 років і старше), що на 4644 більше, ніж у попередньому році, і є 55-м роком поспіль, коли їхня кількість зростає. Майже 100 000 столітніх людей не можуть брехати: дослідники наблизилися на крок до розгадки секрету японської кухні.
Дванадцять конкретних продуктів або груп продуктів є невід'ємною частиною традиційної японської кухні. Ці основні елементи — це рис, місо-суп, мариновані овочі, соєві продукти, зелені та жовті овочі, фрукти, морепродукти, гриби, водорості, зелений чай, кава, а також яловичина та свинина.
Дослідження, опубліковане в науковому журналі Nutrients, показало, що пацієнти, які споживали японську їжу, мали нижчий рівень фіброзу печінки. Точніше кажучи, високе споживання продуктів на основі сої, морепродуктів та водоростей мало гальмівний ефект на прогресування фіброзу печінки.
Крім того, соєві продукти були пов'язані з більшою м'язовою масою, а більша м'язова маса, в свою чергу, була пов'язана з повільнішим розвитком захворювання печінки.
«Це дослідження показує, що японська дієта може бути ефективною для лікування пацієнтів з неалкогольним стеатозом печінки (НАСГ). Ми сподіваємося, що будуть проведені подальші дослідження з метою встановлення ефективної дієти для цих пацієнтів», – підсумував Йосінарі Мацумото, головний автор дослідження.
Здорові елементи японської кухні
Традиційна японська кухня (японською: «вашоку») втілює здорові принципи та справжню мудрість у виборі інгредієнтів, порціонуванні та методах приготування. Вона базується на концепції «ічіджу-сансай», що означає «один суп і три страви». Класичний обід складається з місо-супу, основної страви та двох гарнірів. Також обов'язковими є рис і невелика порція маринованих овочів.
Місо отримують шляхом ферментації соєвих бобів, рису, пшениці та інших зернових культур, а потім змішують з кодзі (грибком) і сіллю. Існує безліч його різновидів: колір варіюється від білого до світло-коричневого і червонувато-коричневого, а смак може бути солодким, солоним або кислуватим.
Основні страви включають рибу, яйця та м'ясо. Риба особливо цінується, оскільки вона багата на білки, жири, вітаміни та мінерали і забезпечує організм необхідними амінокислотами. Гарніри зазвичай складаються з комбінації овочів, часто коренеплодів та водоростей. Вони містять мікроелементи та клітковину, які можуть сприяти лікуванню гіпертонії та діабету.
Мариновані або ферментовані овочі, такі як білий редис, китайська капуста, сливи, огірки та морква, також дуже популярні. Класичний білий рис іноді замінюють на цільнозерновий рис, багатий на клітковину, вітамін B, вітамін E, калій та інші необхідні поживні речовини.
Ще одна особлива перевага японської кухні полягає в методах приготування. Часто використовуються методи м'якого приготування, такі як варіння на пару та у воді, або страви подаються холодними, що дозволяє зберегти цінні поживні речовини та їх лікувальні властивості.