Зберігаючи минуле для майбутнього: роль формаліну в гістологічних дослідженнях

У світі патології та гістології, де точність і збереження біологічних зразків відіграють вирішальну роль у діагностиці захворювань і наукових дослідженнях, формалін є не просто хімічним реагентом, а наріжним каменем. Протягом десятиліть він залишається «золотим стандартом» фіксації тканин, забезпечуючи стабільність клітинних і тканинних структур для подальшого мікроскопічного аналізу.

Прочитати про роль формаліну в галузі гістології та взагалі в ролі сучасної науки можна на сайті https://alt.ua/blog/formalin-dlya-gistologiyi-navishho-i-yak-vikoristovuyetsya. Там ви знайдете багато цікавої інформації, а також сучасних товарів для лабораторій і медичних установ.

Що таке формалін?

Формалін — це водний розчин формальдегіду (HCHO). Чистий формальдегід є газом. Комерційні розчини зазвичай містять 37-40% формальдегіду за вагою, і саме ця концентрація називається «100% формаліном» або «комерційним формаліном». Для гістологічної фіксації найчастіше використовується 10% нейтральний буферований формалін (НБФ), який містить приблизно 4% формальдегіду і буферні солі для підтримки нейтрального pH (близько 7,0).

Чому фіксація така важлива?

Основна мета фіксації — зберегти тканини і клітини в стані, максимально наближеному до їх прижиттєвого вигляду, зупинивши всі біологічні процеси, які можуть привести до їх руйнування. Це досягається шляхом:

1. Запобігання аутолізу — процесу самоперетравлення клітин під дією власних ферментів після смерті.
2. Запобігання гниття і розкладання тканин бактеріями та іншими мікроорганізмами.
3. Зміцнення тканин, що полегшує подальшу обробку, різання і фарбування.
4. Збереження морфології — підтримки форми і структури клітин, органел і міжклітинного матриксу.

Механізм дії формаліну

Формалін відноситься до альдегідних фіксаторів. Його механізм дії заснований на утворенні поперечних зв'язків (cross-linking) між молекулами білків. Молекули формальдегіду реагують з аміногрупами лізину, аргініну, гістидину та інших амінокислот в білках, утворюючи нестабільні метилольні групи, які потім конденсуються, формуючи стабільні метиленові містки між сусідніми білковими молекулами.

Це призводить до:

• сітчастому зв'язуваннюбілків — створенню тривимірної сітки, яка «заморожує» структуру клітин;
• інактивації ферментів: запобіганню аутолізу;
• іммобілізації розчинних речовин, запобіганню їх вимивання.

Формалін проникає в тканини повільно, але рівномірно, і його дія відносно щадна по відношенню до антигенних детермінант (хоча і може їх маскувати, вимагаючи демаскування антигенів для імуногістохімії).

Переваги формалінової фіксації

1. Ефективність і універсальність. Відмінно зберігає загальну архітектуру тканин і клітин.
2. Сумісність. Він сумісний з переважною більшістю гістологічних фарб (наприклад, гематоксилін-еозин — H&E).
3. Економічність. Формалін відносно дешевий і легкодоступний.
4. Стабільність зразків. Фіксовані формаліном тканини можуть зберігатися десятиліттями, що дозволяє проводити ретроспективні дослідження.
5. Твердість тканин. Робить тканини досить твердими для легкого різання на мікротомі.

Висновок

Незважаючи на появу нових методів фіксації і зростаючі вимоги до молекулярних досліджень, 10% нейтральний буферований формалін залишається незамінним в рутинній гістологічній практиці. Його надійність, економічність і універсальність роблять його ключовим елементом у ланцюжку обробки тканин, дозволяючи патологам у всьому світі ставити точні діагнози і сприяючи розвитку медичних знань. Розуміння його властивостей, переваг і обмежень критично важливе для будь-якого фахівця, що працює з біологічними зразками.

*Коментар: редакція не несе відповідальності за зміст і думки, викладені в статтях зі знаком Ⓟ.