Замок Пелеш у Сінаї є взірцем найкращої архітектурної спадщини Румунії (ФОТО)
Велика Епоха
Двоповерховий палац у стилі неоренесансу, схожий на швейцарське шале та оздоблений у німецькому стилі фахверк, ідеально вписувався у густий лісовий ландшафт. Замок Пелеш з його білими стінами, високим шпилем та дерев’яними балками відділений від густого лісу класичними ландшафтними садами та терасами. (Jasmine_K/Shutterstock)
Розташований біля південного краю Карпатських гір, замок Пелеш у Сінаї є взірцем найкращої архітектурної спадщини Румунії. Спочатку це була заміська резиденція короля Кароля I, будівництво замку (1873–1883) збіглося із заснуванням країни.
Протягом століть землі, населені етнічними румунами, були розділені між Австрійською, Османською та Російською імперіями. У 1862 році напівнезалежні території Молдавії та Волощини об'єдналися в Румунію та здобули незалежність через 12 років.
Король Румунії Кароль I (1839–1914) прийняв спадщину нової країни та збудував замок Пелеш, щоб продемонструвати її еклектичний стиль. Величний альпійський замок, спроєктований німецьким архітектором Йоганнесом Шульцем, поєднує в собі знакові риси різних європейських стилів: північного та італійського Відродження, готики та регіональних стилів. Дахи, вежі та кольори палацу в стилі неоренесансу були натхненні готичними та народними традиціями Румунії, тоді як загальне планування замку втілює ідеали епохи Відродження щодо пропорцій та симетрії.
Замок площею 34 000 квадратних футів має понад 170 кімнат, оформлених у стилі світових культур. Деякі з розкішно оздоблених кімнат мають бароковий вплив, а інші стилістично оформлені у флорентійському, турецькому, мавританському, французькому або імперському стилі.
Протягом понад двох десятиліть, з 1953 по 1975 рік, палац був національним музеєм. Після Румунської революції 1989 року замок Пелеш був відреставрований і знову відкритий для публіки в 1993 році.
Сім терасових садів прикрашені десятками скульптур (переважно з каррарського мармуру) Рафаелло Романеллі (1856–1928). Італійський скульптор навчався у Флорентійській академії, де Мікеланджело був одним із засновників, і зберігав традиції епохи Відродження до початку 20 століття. (fukez84/Shutterstock)Забудована в 1911 році, Зала Пошани займає три поверхи та оформлена в стилі німецького Відродження з витонченими бароковими акцентами. Велика зала прикрашена іонічними колонами, різьбленими панелями з горіха, барельєфами, алебастровими скульптурами та колекцією картин, відомою як Галерея Предків, які зображують родовід Гогенцоллернів Імперської німецької династії. (Havoc/Shutterstock)Натхненням для створення Мавританського салону послужило північноафриканське та іспанське мавританське мистецтво та архітектура. У салоні представлені перські та османські килими та оббивка, арабська та берберська декоративна плитка, інкрустовані перламутром меблі, критий мармуровий фонтан та османська зброя. (Havoc/Shutterstock)Фахверковий стиль верхнього рівня замку (Fachwerk) був поширеним елементом дизайну в північноєвропейській альпійській архітектурі. Традиційні румунські фрески з алегоричними фігурами, розписані вручну, прикрашають фасад другого поверху внутрішнього двору. (Andrea Chiozzi/Shutterstock)Велика зброярня, в якій підкреслено готичну та північно-ренесансну естетику, містить 1600 одиниць зброї та обладунків, включаючи реліквії перемоги короля під час Румунської війни за незалежність. Великий арсенал також включає древкову зброю (глефи, алебарди, списи), мисливську зброю XIV–XIX століть, вогнепальну зброю, сокири, арбалети та мечі. (Fotokon/Shutterstock)Натхненний архітектурою тосканського Відродження, Флорентійський зал повністю виправдовує свою назву. Великий зал вирізняється різьбленими та позолоченими стінами, бронзовими дверима, виготовленими в Римі, та мармуровим каміном з мотивами Мікеланджело. (maggee/Shutterstock)Турецька вітальня використовувалася як курильна кімната для чоловіків і є взірцем естетики Османської імперії. Вітальня вишукано оздоблена турецьким килимом Гольбейна та перським мідним посудом. Стіни вкриті віденським шовковим текстилем ручної роботи. (zedspider/Shutterstock)
