Новий закон Китаю про «етнічну єдність» викликав занепокоєння правозахисників. Документ передбачає посилення ідеологічного контролю, обмеження використання мов національних меншин, політику їхньої інтеграції та виховання дітей у дусі лояльності до Комуністичної партії Китаю.
Закон про сприяння етнічній єдності та прогресу в березні цього року ухвалили Всекитайські збори народних представників. Водночас варто враховувати важливий контекст. Ці збори не можна вважати парламентом у загальноприйнятому значенні. Так званих «представників» не обирає народ. Вони безпосередньо підпорядковуються компартії Китаю.
Новий закон наказує використовувати мандаринський діалект та спрощені ієрогліфи в районах проживання національних меншин.
Фактично, він на державному рівні забороняє використовувати мови меншин як основні мови для навчвння у школах. Але цим закон не обмежується. Він зобов'язує батьків виховувати дітей відповідно до ідей компартії Китаю. Крім того, закон просуває так звану етнічну інтеграцію: переселення представників національних меншин до районів проживання ханьців і навпаки.
На думку аналітиків, така політика може призвести до руйнування громад, де національні меншини традиційно жили разом.
Окрему увагу закон приділяє релігії. Він вимагає, щоб усі релігійні організації проводили політику китаїзації. Тобто ставили догми компартії вище за божественні заповіти. І наслідки цього закону поширюються далеко за межі материкового Китаю. У ньому йдеться, що громадяни Гонконгу та Макао зобов'язані підтримувати ідею етнічної єдності.
Закон також торкається Тайваню, закликаючи до більш глибокої інтеграції, щоб жителі острова цитата «більше відчували себе китайцями».
Згідно з однією з публікацій Human Rights Watch, влада Китаю може притягувати до юридичної відповідальності організації та приватні особи за межами країни, якщо вважатиме, що вони підривають національну єдність або сприяють етнічному розколу.