Україна закликає ЄС ввести санкції проти Бангладеш через імпорт краденого зерна

Україна планує звернутися до Європейського Союзу з клопотанням накласти санкції на суб'єктів господарювання Бангладеш, які імпортують пшеницю з окупованих Росією українських територій. Попередження Дацці не змогли зупинити цю незаконну торгівлю, заявив високопоставлений український дипломат у Південній Азії, пише Reuters.

Російські війська окупували значну частину південних сільськогосподарських регіонів України з 2014 року. Київ звинуватив Росію у крадіжці свого зерна ще до 2022 року.

Посольство України в Нью-Делі цього року надіслало кілька листів до міністерства закордонних справ Бангладеш з проханням відмовитися від понад 150 000 тонн зерна, вкраденого й відправленого з російського порту Кавказ.

Олександр Поліщук, посол України в Індії, заявив, що Дакка не відреагувала на ці повідомлення. Київ планує більш рішучі дії, оскільки його розвідка показала, що російські підприємства змішують зерно, закуплене на окупованих українських територіях, з російською пшеницею перед відправкою.

«Ми поділимося результатами нашого розслідування з колегами з Європейського Союзу і попросимо їх вжити відповідних заходів», — сказав Поліщук.

Про дипломатичний конфлікт між Україною та Бангладеш раніше не повідомлялося.

Представник міністерства продовольства Бангладеш заявив, що Дакка забороняє імпорт з Росії, якщо зерно походить з окупованої території України, додавши, що країна не імпортує крадену пшеницю.

Аграрний сектор залишається одним з основних джерел експортних надходжень для України, яка є постачальником зерна, рослинної олії та насіння олійних культур.

У квітні Україна затримала іноземне судно у своїх територіальних водах за незаконну торгівлю краденим зерном, а минулого року захопила іноземне вантажне судно і затримала його капітана за аналогічними підозрами.

Наразі ЄС запровадив санкції проти 342 кораблів, які є частиною так званого тіньового флоту Росії. Росія заявляє, що західні санкції є незаконними.

Український чиновник зауважив, що українське законодавство забороняє будь-яку торгівлю, в тому числі на окупованих територіях, між українськими виробниками і російськими підприємствами.

Посольство України надіслало уряду Бангладеш чотири листи, в яких повідомило назви суден та їхні реєстраційні номери, задіяних у торгівлі зерном з кримських портів Севастополя і Керчі, окупованих Росією з 2014 року, та Бердянська, який перебуває під контролем Москви з 2022 року, до російського Кавказу.

У листах були вказані дати відправлення та орієнтовні дати прибуття суден, які вирушили з Кавказу до Бангладеш у період з листопада 2024 року по червень 2025 року.

В останньому листі зазначено, що Бангладеш може зіткнутися із «серйозними наслідками» за прийняття поставок «краденого зерна», і що такі закупівлі підживлюють «гуманітарні страждання».

Санкції «можуть поширюватися не лише на компанії-імпортери, а й на урядовців та керівництво міністерств і відомств, які свідомо сприяють таким порушенням або толерують їх», — йдеться в листі.

Речниця ЄС із закордонних справ та політики безпеки, зазначила, що судна, про які йдеться, наразі не підпадають під жодні обмежувальні заходи.

Режим санкцій був розроблений для боротьби з діяльністю, яка підриває продовольчу безпеку України. Він включає транспорт «вкраденого українського зерна», і «будь-яка доведена причетність суден до перевезення вкраденого українського зерна може стати основою для майбутніх обмежувальних заходів».

За офіційними даними Росії, з підконтрольних їй територій (за винятком Криму) зібрано близько 3% від загального врожаю зерна в 2024 році. Російський перевізник зерна «Русагротранс» заявив, що Бангладеш був четвертим найбільшим покупцем російської пшениці в травні.

Один з російський трейдерів повідомив, що, коли зерно завантажується на експорт в порту, дуже важко відстежити його походження.

«Це не діаманти і не золото. Склад домішок не можливо ідентифікувати», — каже він.