Нове посольство України в столиці Мавританії Нуакшоті — одне з восьми, відкритих в Африці після російського вторгнення 2022 року. Воно контролює доставку продовольчої допомоги біженцям із сусіднього Малі, повідомляють співробітники посольства і гуманітарних організацій.
Київ також пропонує навчати мавританських солдатів, повідомив Reuters головний представник України в Африці, на тлі напруженості між Мавританією і Малі. Росія підтримує в Малі урядові війська в боротьбі з туарегськими повстанцями.
Солдати і найманці РФ охороняють президентів у кількох країнах Західної та Центральної Африки, а російські гірничодобувні компанії зміцнилися в регіоні Сахель, до якого входить Малі. Військова присутність Росії в Сахелі «підриває стабільність», заявив посол Максим Субх в інтерв'ю в Києві.
«Україна готова продовжити навчання офіцерів і представників мавританських збройних сил, і ділитися технологіями і досягненнями», — сказав Субх, додавши, що Україна раніше вже надавала таке навчання до повномасштабного вторгнення Росії.
На початку війни багато африканських країн відмовилися підтримати Київ в Організації Об'єднаних Націй, навіть після того, як бомбардування українських портів призвели до зростання цін на континенті через скорочення експорту продовольства і добрив.
Через кілька місяців Україна представила свою першу стратегію щодо Африки у вигляді публічного документа. Заявлені цілі полягали у протидії російській риториці та збільшенні торгівлі та інвестицій.
Субха призначили керівником цієї роботи, і відтоді Київ відкрив вісім із десяти нових посольств, оголошених 2022 року, що збільшило кількість представництв України в Африці до 18.
Серед приймаючих країн — Кот-д'Івуар і Конго, які на ранньому етапі засудили вторгнення Росії. Київ планує відкрити цього року посольство в Судані, де Росія звинувачується США в озброєнні обох сторін у жорстокому конфлікті.
У Росії близько 40 дипломатичних представництв в Африці, і нещодавно вона оголосила про плани відкрити ще сім. Раніше в червні Кремль заявив, що Росія розширюватиме співпрацю з африканськими країнами, зокрема в таких чутливих сферах, як оборона. За даними Стокгольмського міжнародного інституту досліджень проблем миру, Росія є найбільшим постачальником зброї в Африку.
Україна хоче переконати африканські країни, що її боротьба з Росією має паралелі з їхніми зусиллями з подолання спадщини європейського колоніалізму, сказав Субх.
Незважаючи на пропозицію про військову підготовку, зусилля України щодо африканських союзників в основному зосереджені на продовольстві.
Київ заявляє, що відправив майже 300 000 тонн допомоги, розподіленої через Всесвітню продовольчу програму (ВПП) в рамках фінансованої ЄС і США програми «Зерно з України», яка конкурує з аналогічним російським планом продовольчої допомоги Африці.
За даними аналітичного центру European Policy Centre, у квітні допомогу під українським брендом отримали 8 мільйонів осіб у 12 країнах. Серед одержувачів були Конго, Ефіопія, Сомалі, Нігерія, Кенія і Судан.
У Мавританії вона здебільшого була призначена для Мбери, найбільшого табору біженців у Західній Африці, де проживає величезна кількість малійців, які втекли через кордон від підтримуваних Росією сил.
А після відновлення роботи чорноморських портів, заблокованих Росією в перші два роки війни, Україна експортувала до Африки у 2024 році майже 10 мільйонів тонн зерна, що майже вдвічі більше, ніж попереднього року, згідно з даними міністерства сільського господарства.
Демонструючи, що вона є важливою альтернативою російському постачанню продовольства, Україна сподівається, що африканські країни, які зберігають нейтралітет щодо війни, почнуть чинити тиск на Москву з метою припинення війни в Україні.
«Зберігаючи свою роль одного з гарантів продовольчої безпеки у світі, Україна може перешкодити Росії використовувати постачання продовольства як політичний важіль», — сказав в інтерв'ю Роман Середа, тимчасовий повірений у справах України в Нуакшоті, де Росія має посольство вже шістдесят років.
У квітні Володимир Зеленський став першим українським президентом, який відвідав Південну Африку, близького союзника Росії. Він закликав визнати боротьбу України і наголосив на потенційних угодах у галузі енергетики, виробництва добрив і безпеки.
Прессекретар міністерства закордонних справ Південної Африки Кріспін Фірі заявив, що і Україна, і Росія є союзниками. Він сказав, що Південна Африка виступає за мир і виступає посередником у гуманітарних питаннях, як-от повернення українських дітей, яких було вивезено до Росії.
Однак південноафриканський аналітик Тім Муріті заявив, що стратегія України в Африці не є послідовною, вказавши, що Київ не призначив посла в Ефіопії, ключовому місці, яке країни, включно з Росією, використовують для взаємодії з впливовим Африканським союзом, який базується в Аддіс-Абебі.
Згідно з українськими даними, комерційний експорт України значною мірою орієнтований на Північну Африку, при цьому країни на південь від Сахари, включно з Ефіопією, Кенією та Нігерією, купують лише невелику частину того, що вони імпортували до війни. Сама Мавританія торік купила набагато менше продовольства з України, ніж 2021 року.
В африканській політиці України сталися збої, такі як перенесення запланованого на жовтень 2024 року саміту Україна-Африка у формат відеоконференції. У 2023 році Москва провела саміт щодо Африки, який зібрав велику кількість учасників.
«Спочатку вони хотіли провести його фізично в Києві», — сказав Жан-Ів Олів'є, голова Фонду Браззавіля, організації із запобігання конфліктам, з якою Україна консультувалася щодо саміту.
Нові місії України мають недостатнє кадрове забезпечення, і вона звернулася за підтримкою до волонтерів і донорів.
Малі розірвала відносини з Києвом через напад туарезьких повстанців у липні, внаслідок якого загинули 47 малійських солдатів і 84 російських бійця, що підтримували уряд, після того як український розвідник натякнув на причетність України. Відтоді Україна категорично заперечує свою причетність. Субх заявив, що Україна не брала участі в секретних операціях у регіоні.
Наразі невелика частина допомоги України досягла малійських біженців, які рятуються від насильства, підтвердив представник ВПП у Мавританії у відповідь на запитання щодо цієї теми.
Старший представник Києва в Африці Субх сказав, що про розподіл допомоги вирішувала ВПП. Він додав, що допомога України мала суворо гуманітарний характер і що країна виступала проти політизації допомоги.
Серед інших одержувачів допомоги — зруйнована війною Демократична Республіка Конго, де посол України Василь Хамянін повідомив Reuters, що дві країни обговорюють довгострокові угоди в галузі сільського господарства та продовольчої безпеки.
«Ми прийняли українське посольство в дусі відкритості та співпраці. Немає необхідності пов'язувати його присутність із конфліктом між Росією та Україною», — йдеться в заяві президентської адміністрації Конго.