Президент Польщі відхилив європейський закон про цифрові послуги DSA через побоювання щодо свободи слова
Вето, накладене президентом Польщі Каролем Навроцьким на законопроєкт про транспонування Закону про цифрові послуги (DSA) у національне законодавство, знаменує собою новий етап у конфронтації між Варшавою і Брюсселем з приводу майбутнього регулювання онлайн-дебатів.
Відхиливши цей текст в ім'я захисту свободи слова, глава держави пішов врозріз з європейським рухом, спрямованим на більш суворе регулювання великих цифрових платформ. За словами його оточення, пріоритетом для президента залишається «збереження простору політичного плюралізму, який не буде управлятися з Брюсселя або цифровими гігантами».
DSA, який повною мірою набирає чинності в ЄС з лютого 2024 року, накладає на платформи посилені зобов'язання щодо модерації контенту, оцінки системних ризиків і прозорості їх алгоритмів рекомендацій. Його прихильники бачать у ньому інструмент для більш ефективної боротьби з ненавистю в інтернеті, маніпулюванням інформацією або кіберзалякуванням, а також для більшого захисту споживачів. Однак у Польщі ця ініціатива вже кілька місяців викликає бурхливі дискусії про межу між регулюванням і цензурою.
Позиція Навроцького
Історик за освітою, колишній директор Музею Другої світової війни в Гданську, а потім Інституту національної пам'яті (IPN), Кароль Навроцький у 2025 році став лідером національно-консервативного табору. За підтримки партії «Право і справедливість» (PiS) він був обраний президентом, виступивши з промовою, присвяченою суверенітету, захисту консервативних цінностей і критиці втручання європейських інститутів.
Його оточення нагадує, що ще під час передвиборчої кампанії він засуджував DSA як текст, який може «дати Брюсселю безпрецедентний вплив на те, що можна говорити в Інтернеті, а що ні».
Президентське вето спрямовано проти проєкту, підтримуваного коаліційним урядом на чолі з Дональдом Туском, який має намір застосовувати європейські правила, виходячи за рамки їх мінімальних вимог. Серед оскаржуваних положень була можливість передати національному адміністративному органу повноваження щодо швидкого видалення контенту, визнаного незаконним, без попереднього контролю з боку судді. Юристи та НУО вже попереджали про ризик збільшення кількості рішень про блокування на основі нечітких критеріїв.
У своїх аргументах Кароль Навроцький висловлює побоювання з приводу «адміністративної цензури», яка може бути введена під приводом боротьби з дезінформацією або ненавистю в інтернеті. Керівники PiS і захисники цифрової свободи, зокрема, засуджують механізм «довірчих сигналізаторів», передбачений DSA, який дозволяє деяким учасникам отримувати пріоритетний розгляд своїх сигналів платформами. На їхню думку, цей механізм зводиться до «передачі активістським організаціям права вирішувати, які думки повинні бути видимими», що створює ризик маргіналізації консервативних голосів.
Критика також зосереджена на положенні DSA про управління кризовими ситуаціями, яке дає Європейській комісії можливість тимчасово вводити зобов'язання щодо посиленої модерації в разі війни, пандемії або виборів. На думку польських опонентів, ця можливість може відкрити шлях до цілеспрямованих обмежень політичного контенту в той момент, коли демократичні виклики є найсильнішими. Президентський табір вважає, що будь-яка національна адаптація європейського регламенту повинна включати суворі запобіжні заходи, зокрема систематичний судовий контроль, перш ніж блокувати контент.
Автор: Гаспар Ліньєр