У спільній заяві, опублікованій 13 травня, лідери країн-членів НАТО на сході альянсу заявили, що «повторні порушення повітряного простору на східному фланзі» підкреслюють необхідність зміцнення протиповітряної оборони альянсу від ракет і дронів.
Лідери Болгарії, Чехії, Естонії, Латвії, Литви, Польщі, Румунії, Словаччини та Угорщини — так званої «Бухарестської дев’ятки» (B9) — а також країн Північної Європи (Данії, Фінляндії, Ісландії, Норвегії та Швеції) — опублікували цю заяву за підсумками саміту в столиці Румунії, пише TRT World.
У зустрічі також взяли участь генеральний секретар НАТО Марк Рютте та президент України Володимир Зеленський, при цьому представники США були присутні як спостерігачі.
«Росія є і залишиться найзначнішою, найбезпосереднішою та найтривалішою загрозою безпеці союзників», — заявили лідери. «Ми засуджуємо вкрай конфронтаційні дії Росії щодо союзників і партнерів, зокрема диверсії, кібератаки та широкий спектр гібридних атак і дестабілізуючих дій. Неодноразові порушення повітряного простору на східному фланзі підкреслюють нагальну необхідність подальшого зміцнення протиповітряної та протиракетної оборони НАТО, зокрема від загроз з боку безпілотних літальних апаратів (БПЛА)».
Лідери виділили програму Європейського Союзу «Eastern Flank Watch», представлену в жовтні минулого року. Цей проєкт спрямований на «інтеграцію систем протиповітряної оборони та боротьби з дронами в комплекс наземних оборонних систем, у систему морської безпеки в Балтійському та Чорному морях, а також у системи ситуаційного усвідомлення, внутрішньої безпеки та управління кордонами».
У заяві також зазначається, що для вирішення проблем у сфері безпеки необхідно розширити трансатлантичну оборонну промислову базу — за рахунок збільшення виробничих потужностей, зміцнення ланцюгів поставок та впровадження ефективних багатонаціональних державних закупівель. Сторони, що підписали заяву, також підтвердили свою прихильність роботі над досягненням мети виділення не менше 5% свого валового внутрішнього продукту (ВВП) на потреби оборони.
Цей заклик до посилення оборони пролунав після звернень, що надійшли від Латвії та Литви 7 травня, після того як два заблукалі українські дрони перетнули російський кордон і розбилися в Латвії. Один із них вибухнув на нафтобазі.
Поліція та пожежники повідомили, що чотири порожні нафтові резервуари були пошкоджені на сховищі в Резекне, Латвія, приблизно за 40 км від російського кордону. На місці були виявлені уламки, які, ймовірно, належали дрону.
26 лютого Швеція повідомила, що 25 лютого її збройні сили перехопили біля південного узбережжя країни дрон, який, імовірно, належить Росії, в той час як французький авіаносець «Шарль де Голль» стояв на причалі в порту Мальме. Тоді міністр оборони Швеції Пол Йонсон уточнив, що це ймовірне порушення сталося, коли російський військовий корабель перебував у шведських водах.
Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков заявив 27 лютого, що йому нічого не відомо про цей інцидент, назвавши «абсолютно абсурдним» твердження про те, що дрон був російським лише на тій підставі, що поблизу перебував російський корабель.
У вересні 2025 року оперативне командування збройних сил Польщі ввело обмеження на повітряний рух уздовж кордону з Білоруссю та Україною після перехоплення ймовірних російських дронів у повітряному просторі цієї країни-члена НАТО.
Тоді польська влада заявила, що будинок у селі Вирики-Вола, ймовірно, був уражений російським дроном, який проник на територію Польщі в ніч на 9 вересня. Однак міністр спеціальних служб Польщі Томаш Семоняк пізніше уточнив, що будинок, можливо, був уражений ракетою, випущеною польським F-16.
«Все вказує на те, що це була ракета, випущена нашим літаком, який захищав Польщу, батьківщину і наших громадян», — заявив тоді Семоняк.
НАТО нещодавно запустило три проєкти, спрямовані на протидію агресії з боку Москви, під назвою «Baltic Sentry», «Arctic Sentry» та «Eastern Sentry».
Eastern Sentry: Оголошена у вересні, ця військова операція спрямована на зміцнення східного флангу НАТО. Альянс уточнив, що операція включатиме як традиційні військові засоби, так і інноваційні підходи, зокрема «елементи, призначені для вирішення проблем, пов’язаних із дронами».
Baltic Sentry: Оголошена в січні 2025 року, ця місія спрямована на захист підводних кабелів у Балтійському морі після серії інцидентів, що викликали побоювання щодо саботажу з боку Китаю або Росії.
Arctic Sentry: Оголошені в лютому, це широкомасштабні військові навчання в Арктиці та на Крайній Півночі, також спрямовані на протидію потенційним загрозам з боку Москви та Пекіна.