США використовують іранську контрабандну тактику для таємного вивезення нафти з Перської затоки: Reuters

Військові США курирували десятки секретних операцій з перекачування нафти з судна на судно, щоб забезпечити безперервність експорту енергоресурсів з Перської затоки, використовуючи при цьому повітряні та водні дрони, а також вертольоти для супроводу конвоїв до танкерів, пише Reuters.

У ході цієї операції, що проводиться поблизу Ормузької протоки, застосовується техніка «човникових перевезень», яку Іран давно використовує для обходу санкцій.

11 осіб, обізнаних із перебігом операції, вказали два конкретні місця, де відбувається перекачування нафти: одне — біля узбережжя Фуджейри в Об’єднаних Арабських Еміратах, інше — біля оманського порту Сохар.

Операція розпочалася на початку травня, і, згідно з даними про судноплавство та супутниковими знімками, проаналізованими агентством Reuters, у перекачуванні брали участь щонайменше 116 суден.

Ще у вівторок вранці в Оманській затоці можна було побачити 12 пар суден, що стояли пліч-о-пліч: вісім біля узбережжя Сохара в Омані та чотири біля Фуджейри, як показують супутникові знімки, проаналізовані Reuters. Минулого тижня, 11 червня, коли активність, судячи з усього, досягла піку, на знімках того дня було видно 17 пар суден, які одночасно здійснювали перекачування нафти в цих двох точках.

Вертоліт Apache, збитий Іраном 9 червня, що спричинило відповідні бомбардування з боку США, брав участь у цій операції, як повідомили чотири джерела, зокрема колишній американський чиновник, обізнаний про напад. Використовуючи супутникові знімки, агентство Reuters нарахувало шість пар танкерів, що скупчилися на невеликій ділянці біля узбережжя порту Сохар у день, коли був збитий «Апач».

Reuters не вдалося підтвердити, яку роль «Апач» відігравав у цій операції. У відповідь на запитання Reuters представник міністерства оборони США заявив, що сили Центрального командування не беруть участі в операції з перекачування нафти з судна на судно у відкритому морі. За словами американських чиновників, обох членів екіпажу врятував катер-дрон.

Два місця, де відбуваються ці перекачування — в Оманській затоці біля виходу з Ормузької протоки — знаходяться поблизу кордонів, встановлених Управлінням протоки Перської затоки, новим іранським органом, створеним для управління Ормузькою протокою. Судна, які не виконують накази Ірану, наражаються на ризик атаки безпілотниками та ракетами з боку Корпусу вартових Ісламської революції.

Сам порт Фуджейра неодноразово піддавався обстрілам з боку Ірану під час проведення цієї операції під керівництвом США. За даними британської групи з управління морськими ризиками Vanguard, минулими вихідними «невідомий снаряд» влучив у танкер біля узбережжя Оману. У заяві компанії Vanguard зазначається, що екіпаж залишився в безпеці, а внаслідок зіткнення стався невеликий витік вантажу, проте екологічної шкоди не завдано. У заяві не уточнюється, чи брав танкер участь у перекачуванні нафти з судна на судно.

Перекачування нафти з судна на судно, хоча й пов’язане з ризиком та є неефективним, ймовірно, є частиною зусиль адміністрації Трампа, спрямованих на відновлення нормальних поставок нафти з Перської затоки. Президент США Дональд Трамп заявив, що Ормузьку протоку буде знову відкрито в п’ятницю в рамках рамкової мирної угоди з Іраном, оголошеної цього тижня.

На операцію йде від 24 до 40 годин

Операції з перевезення нафти до США повністю контролюються американськими збройними силами, повідомили вісім джерел, зокрема співробітник приватної охоронної компанії, який брав участь у цих перевезеннях.

За словами одного з джерел, а також судячи з супутникових знімків, танкери повинні добиратися до точки зустрічі ще до входу в протоку, а потім виходити з неї по черзі, щоб відстань між ними становила близько 3 000–4 000 метрів. За словами чотирьох джерел, їхні транспондери вимкнені, а освітлення приглушене.

Серія маршрутних точок дозволяє збройним силам США відстежувати просування зазначених танкерів, але, як зазначило одне з джерел, американці «очевидно спостерігають за вами весь час».

Проходячи через протоку, одразу за зоною, яку Іран визначив як таку, що перебуває під його контролем, танкери підходять до суден-одержувачів — багато з яких є надвеликими нафтовими танкерами (VLCC) — для початку перекачування нафти. Ця операція триває від 24 до 40 годин. Потім порожні танкери повертаються через протоку, а щойно завантажені VLCC продовжують свій шлях.

Ця операція з перевантаження «з судна на судно» стає можливою завдяки тому, що є кілька вантажовідправників, готових проплисти зі своїми суднами через протоку, щоб доставити нафту танкерам, незважаючи на іранську блокаду.

Однак вона пов’язана з ризиком. «Ніхто не знає, коли Іран може раптом вирішити задіяти безпілотники або навіть озброєні катери, щоб не допустити проходу через протоку навіть цих суден», — сказав Ноам Рейдан, старший науковий співробітник Вашингтонського інституту, який спеціалізується на морських ризиках і ознайомився з висновками агентства Reuters.

Метод перевантаження з судна на судно Іран використовує вже багато років для обходу санкцій, оскільки він маскує джерело нафти. Іранці зазвичай задіюють по одній парі суден за раз — як для того, щоб уникнути виявлення, так і тому, що їхній передвоєнний експорт був відносно невеликим. Операція під керівництвом США, що передбачає масові перевантаження, забезпечує виробникам із країн Перської затоки кращий захист від відповідних атак Ірану, дозволяючи їм постачати сиру нафту, конденсат і нафтопродукти міжнародним покупцям.

Методи Китаю та РФ

Агентство Reuters проаналізувало понад дюжину супутникових знімків, зроблених у період з 2 травня по 11 червня, на яких зафіксовано перекачування «з судна на судно» за участю державних танкерних флотів країн Перської затоки та суден міжнародних операторів, що приймають нафту. Дані про судноплавство від LSEG та Kpler, проаналізовані Reuters, показали неодноразові зустрічі танкерів, що працювали в цьому районі в той самий період.

На підставі знімків, зроблених до 11 червня, агентство Reuters підрахувало, що з початку травня через цю морську мережу, ймовірно, було перевезено не менше 90 мільйонів барелів сирої нафти та нафтопродуктів.

Ці обсяги, виходячи з вантажопідйомності танкерів, як і раніше, невеликі порівняно з довоєнним середнім показником — близько 20 мільйонів барелів, які щодня проходили через протоку.

«У міру послаблення старих правил іронічно, що Сполучені Штати тепер беруть приклад з Китаю, Росії, Північної Кореї та навіть Ірану, чиї так звані „темні флоти“ першими застосували ці методи саме для того, щоб обійти санкції США та ООН», — написав у п’ятницю у своїй замітці Майкл Фроман, президент Ради з міжнародних відносин. Він мав на увазі практику відправлення суден через протоку без транспондерів, про яку Трамп згадав у своїх коментарях 10 червня після збиття вертольота «Апач».

Шість джерел, які безпосередньо обізнані з цією операцією, повідомили, що США забезпечували підтримку суден-учасників за допомогою поєднання повітряного спостереження, перевірки дотримання вимог та моніторингу, а не військово-морського супроводу. Агентство Reuters не виявило жодних ознак того, що військовослужбовці США брали безпосередню участь у самих перевезеннях.