Як з’явився нарізаний хліб: історія винаходу та популярності
Сьогодні нарізаний хліб є в кожному супермаркеті і нікого не дивує. Такий хліб користується великим попитом, особливо серед людей, які мають великі сім'ї. Адже це дуже зручно — не витрачати час на нарізання, не прибирати нескінченні крихти тощо.
Багато хто вважає, що нарізаний хліб став продаватися відносно недавно, але насправді цьому винаходу вже майже 100 років! Коли ж він з'явився?
Вперше нарізаний хліб з'явився в 1928 році завдяки винаходу американського ювеліра Отто Роведдера. Точніше, завдяки його дружині, яка не любила різати хліб. Вона постійно скаржилася чоловікові, що після нарізання хліба вічно доводиться прибирати крихти, до того ж шматки виходять нерівними і непривабливими.
Тоді Отто спало на думку продавати нарізаний хліб. Адже це полегшить життя не тільки його дружині, але й багатьом домогосподаркам. Але справа в тому, що нарізаний хліб, щоб його купували, повинен мати товарний вигляд, тобто бути ідеально рівним, а руками так не наріжеш.
Тоді Роведдер вирішив винайти машинку для нарізання хліба і зробити на цьому бізнес. Він дуже відповідально підійшов до реалізації своєї ідеї і навіть провів кілька опитувань серед домогосподарок на тему, яку товщину скибочки хліба вони вважали б оптимальною. Отто дав оголошення в кілька популярних газет з подібним запитом. Таким чином, протягом декількох місяців він зібрав відгуки від 30 000 домогосподарок.
За підсумками опитувань ювелір вирішив, що скибочка, шириною трохи менше 1 см буде ідеальною.
Винахід машини
У 1916 році Отто Роведдер орендував склад на околиці міста і приступив до створення хліборізної машини. Однак справа вимагала чималих витрат і йому довелося продати кілька ювелірних магазинів.
Винахідник відразу зіткнувся з проблемою — нарізаний хліб швидко черствішав. Потрібен був механізм, який щільно з'єднував нарізані шматки. Перше рішення — довгі металеві «капелюхи» з голками, що з'єднували розрізану буханку — здавалося вдалим, але пекарі скаржилися на часті поломки.
Рік наполегливої роботи на складі, сотні креслень і планів, і ось, в 1917 році, Роведдер створив перший прототип. Але доля зіграла з ним злий жарт — пожежа знищила прототип і всі креслення, залишивши його ні з чим.
Однак Отто не здавався. Йому довелося продати інші магазини, щоб продовжити справу. Роведдер влаштувався агентом цінних паперів, щоб забезпечити сім'ю, і одночасно шукав інвесторів для реалізації своєї мрії.
До 1927 року Роведдер створив нову модель хліборізної машини, більш досконалу, ніж попередня. Замість шпильок вона пакувала нарізаний хліб у вощений папір, що дозволяло зберегти його свіжість.
Через рік Отто запатентував свою «одностадійну хліборізну машину» і заснував компанію «Mac-Roh Sales & Manufacturing», щоб зробити свій винахід доступним для всіх.
Тріумф і несподівана проблема
7 липня 1928 року перший нарізаний хліб з'явився у продажу, і американські домогосподарки були просто в захваті і навіть писали схвальні відгуки в місцеві газети. Нарізаний хліб був зручним, його було легко брати з собою, крихт було менше, а часу і сил на приготування сніданків йшло набагато менше.
Поступово хліборізки стали масово закуповувати всі пекарні і хлібні магазини. Отто Роведдер нарешті став отримувати хороший прибуток від своїх вкладень.
Але почалася Друга світова війна, і керівник адміністрації з питань харчування Клод Віскард вирішив, що нарізаний хліб — недозволена розкіш. Він вважав, що в умовах воєнного часу не можна витрачати ресурси на упаковку і нарізання хліба.
Віскард домігся того, що нарізаний хліб заборонили продавати. 26 січня 1943 року був офіційно виданий закон про заборону і оголошені штрафи за його порушення.
Але домогосподарки були в люті! Вони писали листи в різні інстанції і навіть виходили на протести. У газеті New York Times одна жінка написала: «Я хочу, щоб ви побачили, наскільки важливий в господарстві нарізаний хліб. Мій чоловік і четверо дітей завжди дуже поспішають вранці. Без готового хліба в нарізці я змушена самостійно різати тости, по два шматки на кожного — десять. На обід я повинна нарізати як мінімум двадцять скибочок — по два сендвічі кожному. Потім я готую тости для себе — разом, двадцять дві скибочки хліба нарізаються поспіхом. Виглядають вони набагато менш апетитними, ніж готові скибочки з пекарні».
У підсумку американки домоглися свого — заборона була знята, до того ж особливої економії від неї влада не побачила. Хліб у нарізці знову став радувати домогосподарок. І до цього дня нарізаний хліб залишається популярним продуктом, полегшуючи життя мільйонам людей по всьому світу.
Марія Мельничук