Світовий банк відмовився спрямовувати 45% фінансування на боротьбу зі зміною клімату

Світовий банк відмовляється від свого зобов’язання фінансувати проєкти, пов’язані з кліматом, у країнах, що розвиваються. Міністр фінансів США Скотт Бессент назвав кліматичні цілі цієї організації «факторами, що спотворюють ринок» та «безглуздими».

29 червня міжнародна організація, що займається фінансуванням розвитку в глобальному масштабі, оголосила, що відмовляється від своєї мети спрямовувати 45% свого фінансування на проєкти, спрямовані на боротьбу з глобальним потеплінням.

Банк повідомив, що продовжує термін дії свого Плану дій щодо боротьби зі зміною клімату (CCAP), термін якого закінчувався, при цьому уточнивши, що його підсумки будуть підбиті незалежною оціночною групою. У рамках «переходу від ресурсів до результатів» він, однак, оголосив про скасування мети, згідно з якою 45% його фінансування мали приносити «супутні кліматичні вигоди».

Відмовившись від цієї мети, Банк пояснив, що відтепер дозволятиме країнам-позичальникам самостійно визначати свої пріоритети, замість того щоб нав’язувати їм вимогу спрямовувати фіксовану частку кредитів на кліматичні проєкти. Проте він продовжуватиме відстежувати вплив своїх рішень щодо фінансування на клімат.

Рішення було ухвалено незабаром після того, як міністр фінансів США Скотт Бессент назвав кліматичні цілі Світового банку «факторами спотворення» та «безглуздими».

Раніше Міжурядова група експертів із зміни клімату (МГЕЗК) ООН заявила, що її найпесимістичніший сценарій підвищення температур, відомий як RCP8.5, є «малоймовірним». Проте багато активістів, які борються за клімат, та низка ЗМІ вважали його еталонним сценарієм.

Заснований у 1944 році з метою сприяння фінансуванню відновлення Європи та Японії після Другої світової війни, Світовий банк, штаб-квартира якого розташована у Вашингтоні, поступово перетворився на глобальну організацію з розвитку, до якої входять 189 країн-членів. США є його найбільшим донором, маючи приблизно 16% голосуючих прав.

Критика та підтримка

Екологічні організації піддали різкій критиці рішення Банку відмовитися від своїх кліматичних цілей.

У листі від 29 травня, підписаному понад 90 організаціями, серед яких «Міжнародна амністія», Всесвітній фонд дикої природи (WWF), Рада з захисту природних ресурсів, рух MenaFem, «Грінпіс», «Ісламська допомога» та «Surfrider Argentina», йдеться:

«У той час як узгоджений на міжнародному рівні ліміт глобального потепління в 1,5 °C із дедалі більшою ймовірністю буде перевищено до початку 2030-х років, зусилля Банку щодо викорінення крайньої бідності та сприяння загальному процвітанню на «придатній для життя планеті» знаходяться під дедалі більшою загрозою, оскільки кліматичні катастрофи зводити нанівець досягнення у сфері розвитку, посилюють борговий тягар країн, вразливих до зміни клімату, та загострюють проблеми, пов’язані з вартістю капіталу, що обмежують інвестиції у розвиток».

У листі також зазначається, що війна в Ірані «поставила під сумнів життєздатність скрапленого природного газу як «перехідного джерела енергії» та може спричинити різке зростання цін на продовольство», при цьому Світовий банк закликають і надалі приділяти пріоритетну увагу фінансуванню проєктів у сфері вітрової, сонячної та інших видів відновлюваної енергії.

Водночас кліматоскептики привітали це рішення.

«Головне завдання Світового банку — скорочення бідності та сприяння економічному зростанню. Однак протягом багатьох років вимоги, пов’язані з кліматом, відволікали фінансування від створення доступної та надійної енергетичної інфраструктури, яка дійсно дає змогу країнам, що розвиваються, розвиватися», — заявив виданню Epoch Times Джейсон Айзек, генеральний директор Американського енергетичного інституту.

«Країна, яка має надійне електропостачання та зростаючу економіку, набагато краще підготовлена до вирішення будь-яких екологічних проблем, ніж країна, утримувана в стані енергетичної бідності через ідеологічно продиктовані обмеження на фінансування», — уточнив він.

Айзек назвав це рішення Банку «перемогою раціонального економічного розвитку та ознакою того, що епоха моралізаторських жестів у сфері кліматичного фінансування в рамках багатосторонніх інститутів, можливо, нарешті добігає кінця».

Однак інші спостерігачі задаються питанням, чи справді ця заява змінить практику Світового банку, особливо в той час, коли інші країни-члени банку рішуче підтримують його прихильність до боротьби з глобальним потеплінням.

Деякі критики кліматичного фінансування Світового банку вважають, що США мають вийти з цієї організації, так само як у січні Дональд Трамп ухвалив рішення вийти з Паризької кліматичної угоди, а також із кліматичних організацій, що фінансуються Організацією Об’єднаних Націй.

«Добре, що Трампу вдалося змусити Світовий банк відмовитися від своєї кліматичної мети, але насправді цей корумпований і марнотратний банк просто перекласифікує витрати, пов’язані з кліматом, під іншою назвою», — зазначив Стів Міллой, старший науковий співробітник Інституту права в галузі енергетики та навколишнього середовища, в електронному листі, надісланому Epoch Times.

«Президент Трамп повинен вивести США з таких корумпованих, марнотратних і неефективних міжнародних інститутів, як Світовий банк».

Кевін Стоклін — автор статей для The Epoch Times, який висвітлює питання ESG-індустрії, глобального управління та взаємодії політики й бізнесу