Борнавірус виявили у північно-східній Німеччині: медики попереджають про смертельну небезпеку

У землі Мекленбург-Передня Померанія підтверджено випадок захворювання на борнавірус. Це перший випадок виявлення інфекції небезпечним борнавірусом у окрузі Людвігслюст-Пархім. Ця хвороба може спричиняти тяжкі енцефаліти, і її перебіг часто є летальним.

Випадок зараження рідкісним, але небезпечним вірусом Борна було підтверджено в Мекленбурзі-Передній Померанії, регіоні на північному сході Німеччини, що межує з Балтійським морем. Хвора людина проживає в районі Людвігслюст-Пархім на південному заході регіону, повідомив речник району. Це перший підтверджений випадок у цьому районі.

За наявними даними, хвороба Борна зазвичай є смертельною. Вірус викликає у людини тяжке запалення мозку. У травні Федеральне відомство з питань охорони здоров’я та соціальних справ Німеччини підтвердило факт зараження. Інформація про стан здоров’я хворого не розголошувалася; було лише зазначено, що він живий.

Цей випадок має особливе значення, оскільки Мекленбург-Передня Померанія розташована поза звичайною зоною ендемічного поширення вірусу, яка традиційно зосереджена на півдні Німеччини, зокрема в Баварії.

Передача вірусу людині є рідкісним явищем

Інфікування людей довгий час було предметом суперечок: існування захворювання у людини, спричиненого борнавірусом, обговорювалося аж до недавніх підтверджень.

За наявною інформацією, вірус хвороби Борна в рідкісних випадках передається від двоколірної землерийки до людини. Про це відомо з 2018 року. «Інститут Роберта Коха оцінює кількість випадків у Німеччині в п’ять-десять на рік», — заявив речник округу. Передача вірусу від людини до людини поки що не зафіксована. Щодо захворювання тварин, то воно відоме вже понад століття.

Двоколірну землерийку (Crocidura leucodon) визнано носієм та ймовірним джерелом передачі вірусу людині в поодиноких випадках. Точні механізми передачі досі до кінця не з’ясовані.

За даними адміністрації району, заражені землерийки виділяють вірус, зокрема, з екскрементами, сечею та слиною, не виявляючи при цьому жодних симптомів. «Передача вірусу, найімовірніше, відбувається через контакт з екскрементами гризунів, наприклад, під час прибирання комор, сараїв, курників або дров’яних штабелів».

Відсутність лікування

«Інфекція викликає серйозні неврологічні симптоми, зокрема порушення поведінки, мовлення та ходи, що можуть перерости в кому», — пояснив речник.

«За відсутності на сьогоднішній день лікування захист від інфекції є надзвичайно важливим», — наголосив він. Дійсно, на даний момент не існує жодного доведеного специфічного лікування енцефаліту, спричиненого борнавірусом (BoDV-1/VSBV-1).

Носіння маски FFP2 та рукавичок у підозрілих місцях

Служба охорони здоров’я рекомендує носити рукавички та маску FFP2 під час прибирання сараїв або комор. У жодному разі не можна торкатися голими руками трупів мишей чи інших тварин.

Німецьке міністерство охорони здоров’я й надалі рекомендує носити одноразові рукавички та використовувати такі інструменти, як лопату чи подібні предмети, для утилізації туш тварин. Наразі невідомо, наскільки в цьому регіоні поширені випадки зараження землерийок вірусом Борна.

Історія та медичне відкриття

Вірус, що викликає «хворобу Борни», спочатку пов'язували з епізоотіями енцефаліту у коней та овець, які спостерігалися в околицях міста Борна (Саксонія, поблизу Лейпцига) наприкінці XIX — на початку XX століття. Експериментальні дослідження, проведені на початку XX століття, продемонстрували здатність захворювання до передачі: історичні описи вказують на визнання інфекційного характеру захворювання ще в 1929 році в ретроспективній літературі.

Вірус-збудник був виділений та молекулярно охарактеризований на рубежі 1990-х років (ключові публікації ~1990–1994 рр.), після чого борнавіруси були віднесені до ряду Mononegavirales (родина Bornaviridae) у сучасних класифікаціях вірусів.

Статті німецької редакційної команди журналу Epoch Times