КПК зазнала критики після участі китайських дітей у військовому параді в Росії

Критики звинувачують Пекін у тому, що він жертвує історичною пам'яттю та націоналістичними почуттями заради зміцнення партнерських відносин із Москвою.

Група китайських школярів відвідала цього місяця Владивосток на Далекому Сході Росії, щоб взяти участь у дитячому параді військової тематики, присвяченому перемозі Радянського Союзу у Другій світовій війні.

Ця подія викликала рідкісну хвилю критики в інтернеті в Китаї, перш ніж пов’язані з нею дискусії були піддані цензурі.

Критики вважають, що демонстрація китайських дітей, які марширують у військовій формі у Владивостоці — місті, заснованому на землях, відданих Росії у XIX столітті, — ілюструє те, як Пекін дедалі більше підпорядковує історичні претензії своєму стратегічному партнерству з Москвою.

За даними російського державного інформаційного агентства «Спутник», 3 травня у Владивостоці відбувся міжнародний дитячий військовий парад, приурочений до 81-ї річниці радянської перемоги у війні, яку Росія називає «Великою Вітчизняною війною».

Захід під назвою «Правнуки Перемоги» зібрав близько 1 500 дітей з Росії, Китаю та Лаосу, які були розділені на 47 маршируючих колон, як повідомляє «Спутник».

Вперше у параді взяли участь китайські школярі.

Фотографії та відео з заходу показують дітей у формі, схожій на ту, яку носила армія КПК під час громадянської війни в Китаї та Другої світової війни. Вони пройшли центральною площею під керівництвом дорослого супроводжуючого, представляючи свою шкільну делегацію.

Російськомовна версія китайського державного агентства «Сіньхуа» цитує школяра зі східного міста Іу, який заявив, що для нього велика честь брати участь у параді та віддати данину поваги попереднім поколінням за їхню жертву в ім'я миру.

Ця подія викликала критику в китайських соціальних мережах, з огляду на історичне значення Владивостока в націоналістичній пам'яті Китаю.

У міру поширення цієї критики репортажі, статті та коментарі в соціальних мережах, пов'язані з цією подією, поступово видалялися з китайських платформ, що піддаються цензурі.

Однак російськомовне висвітлення «Сіньхуа» залишилося доступним у мережі.

Незвична критика

Що незвично, акаунт у соціальних мережах, пов'язаний з головним пропагандистським органом КПК «Женьмінь жибао», опублікував статтю, що критикує участь у параді.

Опублікована 6 травня, вона мала заголовок: «На вулицях Владивостока кому саме аплодують китайські діти?».

У коментарі цю сцену порівнювали з пропагандистськими парадами воєнного часу в окупованому Японією Китаї у 1940-х роках; стверджувалося, що китайські сім’ї добровільно привозили маленьких дітей на «землі, відібрані у їхніх предків», щоб ті виступили в ролі «статистів» на націоналістичному святі іншої країни.

«Дипломатія вимагає прагматизму, і міжнародні обміни заслуговують на заохочення», — йдеться у статті. «Але жоден ступінь прагматизму не повинен досягатися ціною національної гідності та історичної пам’яті».

У тексті також міститься попередження про те, що такі публічні демонстрації мають важливіше політичне значення, ніж поодинокі інциденти, такі як суперечливі візити чи символічні жести, оскільки в них задіяні діти та повідомлення, що підтримуються державою.

Стаття була передрукована кількома великими китайськими новинними порталами, включаючи Sina і NetEase, після чого зникла, як і пов'язані з нею коментарі та дискусії.

Координація з Москвою

Ву Шаопін, китайський адвокат, що спеціалізується на правах людини, який наразі проживає у США, заявив Epoch Times, що участь китайських школярів, ймовірно, була результатом цілеспрямованої політичної координації між Пекіном і Москвою, а не місцевої ініціативи.

«Ці заходи були офіційно організовані КПК, принаймні, за схвалення зовнішньополітичного відділу партії», — стверджує він.

На його думку, Пекін готовий замяти історичні претензії, щоб зміцнити свої союзні відносини з Росією, які набирають обертів.

«КПК хоче продемонструвати, що китайсько-російські відносини не знають "жодних кордонів"», — додає він.

Тайванський дослідник Цзен Цзяньюань, член ради директорів New School for Democracy, пропонує аналогічний аналіз: геополітичні розрахунки Пекіна посилилися на тлі зростаючої напруженості у відносинах зі США.

«Під тиском глобальної стратегії, створеної політикою президента Трампа, Китай і Росія бачать все більше сенсу в зближенні», — заявив він Epoch Times.

Він додає, що Пекін тепер більш відкрито долучається до російських історичних наративів та військових пам’ятних заходів на знак політичної солідарності.

Цзен також підкреслює, що китайська державна пропаганда давно акцентує увагу на західному та японському імперіалізмі, при цьому применшуючи роль Росії у територіальних втратах Китаю в XIX столітті за часів династії Цін.

Така вибіркова історична інтерпретація, пояснює він, зумовлена скоріше політичною необхідністю, ніж історичною достовірністю.

«Якби Радянський Союз не вторгся до Маньчжурії та не передав КПК японську зброю й інфраструктуру після Другої світової війни, КПК не змогла б так швидко зміцнити свою владу. У лавах КПК завжди існувало глибоке почуття політичної заборгованості перед Москвою», — стверджує він.

Антизахідний націоналізм

Ву вважає, що бажання Пекіна взяти участь у подібному заході у Владивостоці — місті, яке багато китайських націоналістів досі асоціюють із територіальною втратою, — свідчить про свідому спробу перекроїти суспільне сприйняття історії.

На його думку, режим прагне сформувати покоління, менш емоційно прив’язане до історичних образ, пов’язаних з Росією, при цьому продовжуючи просувати антизахідний націоналізм усередині країни.

Цзен також попереджає, що такого роду політичні послання, особливо коли вони адресовані дітям, можуть зміцнити вкрай вибіркові історичні наративи в інформаційному просторі, що суворо контролюється КПК.

«КПК намагається формувати те, як діти розуміють як історію партії, так і історію китайсько-російського співробітництва», — пояснює він.

Він додає, що жорсткість медійного середовища в Китаї та кампанії з ідеологічного виховання можуть ще більше віддалити китайське суспільство від демократичних норм, прийнятих у більшій частині розвиненого світу.

Таким чином, східносибірський скандал ілюструє, як зближення Пекіна і Москви переосмислює не лише китайську зовнішню політику, а й історичні наративи, що передаються молодим поколінням.

Майкл Чжуан — автор статей для Epoch Times, який спеціалізується на темах, пов’язаних із Китаєм