Польща просить ЄС про термінове втручання після того, як Україна раптово ввела заборону на експорт металобрухту до країн блоку, повідомив у середу Business Insider Polska.
«Нестача металобрухту може призвести до зростання виробничих витрат, зниження конкурентоспроможності та реального ризику скорочення виробництва і втрати робочих місць», — заявило виданню Міністерство розвитку і технологій Польщі.
Наприкінці грудня Київ ввів нульові експортні квоти на чорний брухт, фактично заблокувавши поставки ключової сировини для виробництва сталі з 1 січня 2026 року. Українські чиновники заявили, що цей крок був спрямований на підтримку вітчизняного сталеливарного сектора в умовах воєнного часу.
Польща є найбільшим покупцем металобрухту з України в ЄС. За даними польського міністерства, близько половини виробництва сталі в країні припадає на електродугові печі, які значною мірою залежать від металобрухту, а не від залізної руди.
Представники польської промисловості заявляють, що місцеві заводи в даний час стикаються зі зростанням витрат на сировину, в той час як українські виробники, які тепер можуть утримувати металобрухт всередині країни, отримують перевагу у вартості, що може призвести до спотворення конкуренції на європейському ринку.
Варшава заявила, що прагне уникнути суперечки. 18 грудня 2025 року, до набрання чинності обмежень, міністерство офіційно закликало Україну утриматися від введення експортних обмежень, які завдадуть шкоди польським підприємствам.
Звернення, адресоване заступнику міністра України, відповідальному за економічну і промислову політику, за повідомленнями, залишилося без відповіді.
З того часу Польща звернулася до Брюсселя, аргументуючи, що це питання стосується загальної торговельної політики ЄС і створює ризик фрагментації єдиного ринку.
«Міністерство розвитку і технологій звернулося до Європейської комісії з проханням про термінове втручання, щоб запобігти введенню обмежень на експорт металобрухту, що зачіпають країни-члени ЄС, в тому числі Польщу», — заявило міністерство.
Чиновники додали, що це питання також буде порушено на майбутніх двосторонніх переговорах з українськими колегами.
Суперечка виникла в делікатний момент, оскільки Україна, як і раніше, сильно залежить від фінансової допомоги та політичної підтримки ЄС, а Польща є одним з найсильніших прихильників Києва в Європі — у військовому, дипломатичному та економічному плані.
Водночас ця суперечка підкреслює зростаючу напругу між військовою промисловою політикою та ринковими правилами ЄС, оскільки Україна прагне захистити стратегічні сектори, одночасно ведучи переговори про більш тісну економічну інтеграцію з блоком.
Подібні напруження можуть посилитися, оскільки Україна відновлює свою економіку в умовах війни, а промисловість ЄС стикається зі зростанням витрат, конкуренцією та тиском щодо декарбонізації.