Європейська комісія заявила у вівторок, що ЄС може прийняти нових членів вже до 2030 року, високо оцінивши Чорногорію, Албанію, Україну та Молдову за прогрес у проведенні реформ, необхідних для вступу в блок.
Комісія також розкритикувала Сербію за уповільнення процесу реформ. Вона звинуватила Грузію в «серйозному відкаті в демократії» і заявила, що колишня радянська республіка тепер вважається країною-кандидатом «тільки номінально».
«Розширення Союзу відповідає нашим інтересам», — заявила журналістам у Брюсселі глава зовнішньополітичного відомства ЄС Кая Каллас, представляючи річний звіт Комісії про зусилля потенційних членів щодо вступу до блоку.
«Вступ до Європейського Союзу залишається справедливим, складним і заснованим на заслугах процесом. Але зараз вступ нових країн до Європейського союзу до 2030 року є реалістичною метою», — сказала Каллас.
Раніше комісар ЄС з питань розширення Марта Кос заявила, що Чорногорія, балканська країна з населенням близько 600 000 осіб, є найбільш просунутою з країн-кандидатів на шляху до членства.
Кос, яка курирує роботу виконавчого органу ЄС з можливими майбутніми членами, також похвалила Албанію за «безпрецедентний прогрес», а Молдова, за її словами, також просунулася вперед «прискореними темпами», незважаючи на тиск.
Україна також просунулася вперед у своїх зусиллях щодо вступу до ЄС, незважаючи на виклики, пов'язані з вторгненням Росії та блокуванням Угорщиною офіційного прогресу в переговорах про членство.
«Україна продемонструвала свою прихильність шляху до ЄС, просуваючись вперед у ключових реформах», — сказала Кос. «Буде важливо зберегти цю динаміку і запобігти будь-якому ризику відкоту назад, зокрема (в області) боротьби з корупцією».
Президент України Володимир Зеленський привітав звіт, заявивши: «Ми очікуємо від ЄС рішучих дій щодо подолання всіх штучних перешкод на шляху до сильної і єдиної Європи».
Пізніше Зеленський сказав, що хотів би, щоб Україна вступила до ЄС до 2030 року. У своєму щорічному звіті Європейська комісія заявила, що Україна повинна домогтися подальшого прогресу в галузі верховенства права.
Раніше чиновники ЄС висловили занепокоєння у зв'язку з прийнятими в липні заходами щодо посилення контролю з боку генерального прокурора України, політичного призначенця, над антикорупційним бюро країни і спеціалізованою прокуратурою.
Рідкісні для воєнного часу протести змусили керівництво України швидко змінити курс, але цей епізод привернув увагу партнерів України.
«Недавні негативні тенденції, включаючи тиск на спеціалізовані антикорупційні органи та громадянське суспільство, повинні бути рішуче зупинені», — заявила Комісія.
Комісія висловила найрізкішу критику на адресу Грузії, колись найбільш прозахідної країни в колишньому Радянському Союзі, звинувативши її уряд у підриві верховенства закону та введенні «суворих обмежень на основні права».
«У світлі триваючого відступу Грузії від основоположних принципів з моменту (торішньої доповіді) Комісія вважає Грузію країною-кандидатом лише номінально», — сказала Кос.
Правляча партія «Грузинська мрія», яку критики звинувачують у схильності до авторитаризму і більш проросійській зовнішній політиці, заморозила переговори про вступ до ЄС і звинуватила Брюссель у підготовці революції в Грузії, що ЄС заперечує.
Минулого тижня спікер парламенту Грузії заявив, що правляча партія має намір заборонити три найбільші опозиційні партії країни за загрозу «конституційному порядку».