Вітрувій: Римський архітектор, який заклав основи західної архітектури

Нещодавно опитування The Harris Poll показало, що 72% американців віддають перевагу класичним федеральним будівлям, а не модерністським. Менше дослідження за 2020 рік дійшло схожого висновку. Попередні дані свідчать, що окрім загальної неприязні до їхнього зовнішнього вигляду, учасники опитування також зазначали, що модерністські будівлі «відривають форму від функції», за словами дослідника Джека Л. Насара, професора міського та регіонального планування в Університеті штату Огайо. Тим не менш, модерністська архітектура продовжує диктувати форму і зовнішній вигляд більшості новобудов, від університетських центрів до житлових комплексів.

Дехто вважає, що монополія модернізму випливає із загальної втрати інтересу до краси та гармонії як керівних архітектурних принципів. Дехто пояснює, що це частково пов'язано з візуальними та психічними розладами, які спіткали новаторських архітекторів-модерністів 20-го сторіччя. Проте ми можемо поставити питання: Чому краса в архітектурі взагалі важлива?

«Десять книг про архітектуру» Марка Вітрувія

Вчені, архітектори та культурні коментатори безперервно сперечаються про переваги та недоліки різних архітектурних стилів, часто ігноруючи внесок античних мислителів у ці суперечки. Близько 20 року до н. е. Марк Вітрувій присвятив книгу своєму покровителю, імператору Августу. Вітрувій був шанованим римським архітектором з багаторічним досвідом успішного військового офіцера. Хоча ім’я Вітрувія маловідоме, його «Десять книг про архітектуру» глибоко вплинули на західне мистецтво та архітектуру. Це не лише посібник з будівництва. У ньому також обговорюється ідеальна освіта архітектора, наводиться довгий перелік будівельних матеріалів з описом їхніх переваг і недоліків, пояснюється фундаментальна роль симетрії та багато іншого.

Модерністська та класична архітектура

Модерністська архітектура надає перевагу порожнім, неприкрашеним поверхням, гіпергеометричним формам, пласким дахам і різким контрастам між горизонтальними та вертикальними лініями. Вона віддає перевагу або жорсткій симетрії, або дезорієнтуючому безладу.

Класичний стиль, з іншого боку, черпає натхнення з грецьких та римських прикладів. Він використовує колони, фронтони, антаблементи, куполи, арки та інші елементи, які краще відображають гармонійні пропорції, що найбільше цінує людина. Орнамент підкреслює красу і велич. Він також виконує символічну роль, адже декоративні зображення часто відображають важливі епізоди з регіональної чи національної історії.

Хоча правила класичної архітектури вже були в моді як керівні принципи для громадських будівель в античному світі, Вітрувій першим повністю сформулював їх та звів до «Тріади Вітрувія».

Тріада Вітрувія

Перший з принципів Вітрувія — це «firmitas» (міцність або довговічність), що є найочевиднішою, найфундаментальнішою вимогою до будь-якої будівлі. Добре продумана споруда повинна бути стабільною і міцною, щоб протистояти погоді й часу. Вітрувій наголошував на важливості вибору якісних матеріалів, які відповідають призначенню будівлі, а також її розташуванню: Довговічність «буде забезпечена, коли фундамент закладено на твердому ґрунті, а матеріали підібрані з розумом і достатнім запасом».

Чи міцні будівельні матеріали? Чи безпечно вони змонтовані? Хоч це і базове питання, але firmitas часто є проблемою в проєктах міського розвитку, де високий попит призводить до швидкого і дешевого будівництва.

«Utilitas» (корисність) стосується функціональності будівлі. Споруда має бути розроблена таким чином, щоб ефективно служити своєму призначенню. Її планування має відповідати потребам мешканців. Будівля досягає максимальної корисності, коли розташування її частин «є бездоганним і не перешкоджає використанню, і коли кожному рівню будівлі відведено відповідне і доречне місце».

І останнє, але не менш важливе — це «venustas» (краса), що стосується естетичного характеру будівлі. Слово походить від імені римської богині краси й любові Венери. Споруда потребує більше, ніж стабільності та функціональності. Вона також має бути красивою. Не може бути краси без симетрії, яку Вітрувій розумів як «належну згоду між частинами самого твору, а також відношення між різними частинами та загальною схемою».

Наприклад, «в людському тілі існує своєрідна симетрична гармонія між передпліччям, стопою, долонею, пальцем» та іншими частинами. Ця концепція симетрії надихнула незліченну кількість творів мистецтва в античності та середньовіччі, включаючи знамениту «Вітрувіанську людину» Леонардо да Вінчі.

Симетрія необхідна, але недостатня. Не всі симетрії однакові. Будівля Податкового суду США ідеально симетрична. Однак, за стандартами Вітрувія, вона не відповідає своєму естетичному потенціалу. Це тому, що вона не імітує природні пропорції.

«Пропорція, — писав Вітрувій, — це відповідність між мірами частин цілого твору і цілого певній частині, обраній за еталон». Відповідність між частинами передбачає варіативність. Щоб будівля була симетричною і пропорційною, вона повинна мати різні частини різного розміру, які разом складають одне різноманітне, але єдине ціле.

Симетрія заради симетрії здається надто регулярною, безликою та інертною для ока. Симетрія створює елегантність і витонченість лише тоді, коли додається до елементів, чиї збалансовані пропорції імітують пропорції природи й людського тіла.

Людський пошук краси

Для Вітрувія «око завжди шукає красу». «Якщо ми не задовольнимо його прагнення до насолоди» відповідною архітектурою, то «незграбний вигляд» громадських будівель залишить нас байдужими. Ця природна схильність до пошуку краси може пояснити переважне неприйняття американцями сучасних будівель; їхній страхітливий вигляд не лише затьмарює призначення, але й приглушує їхню естетичну природу.

21 грудня 2020 року адміністрація Трампа видала указ «Про сприяння красоті федеральної архітектури», щоб «гарантувати, що всі державні будівлі викликатимуть повагу широкої громадськості своєю красою та візуальним втіленням американських ідеалів». Наказ мав на меті встановити класицизм як стиль за замовчуванням для федеральних будівель, залишаючи місце для інших стилів лише тоді, коли це доречно. На початку свого президентства Джо Байден відкликав мандат, попри явне невдоволення громадськості архітектурою, яка приносить красу в жертву доцільності та корисності.

У передмові до «Десяти книг про архітектуру» Вітрувій розповів Августу про головну причину написання посібника: «У майбутньому ти також подбаєш про те, щоб наші громадські та приватні будівлі були гідні того, щоб перейти до нащадків поряд з іншими твоїми чудовими досягненнями».

Громадські й приватні будівлі мають бути не лише корисними. Вони є найбільш очевидними символами спадщини нації та людей, які допомагали її будувати. Іншими словами, архітектура — це публічна проєкція людської душі.

Як зазначено в указі адміністрації Трампа, архітектура «повинна підносити й прикрашати громадські простори, надихати людський дух, облагороджувати Сполучені Штати та викликати повагу у широкої громадськості».