Криза добрив: Китай обмежує експорт на тлі напруження в Ормузькій протоці (ВІДЕО)

Війна в Ірані впливає не тільки на ринок нафти, а й на ринок добрив. Майже третина світового експорту добрив проходить через Ормузьку протоку. Від цього ключового сільськогосподарського ресурсу залежить весняна посівна кампанія багатьох країн та глобальна продовольча безпека.

Китай – великий експортер добрив, відреагував тим, що посилив контроль над внутрішнім ринком.

На вихідних бюро, що займається цим сектором, закликало виробників добрив вивільнити свої резерви. Це стандартна тактика Пекіна: викид продукції на ринок до зростання цін через дефіцит. Це має дати можливість фермерам придбати достатню кількість доступних добрив. До того ж кілька днів тому агентство Reuters повідомило, що китайська влада заборонила вивозити з країни від 50 до 75 відсотків добрив.

Китай – найбільший у світі виробник зерна й водночас великий виробник добрив. Але чому Пекін обмежує їх експорт?

Гарантування продовольчої безпеки стоїть на першому місці у списку пріоритетів КПК. Мета — побудувати самодостатню систему постачання продовольства.

Джеймс Горрі, автор книги «Китайська криза», каже, що нестача продовольства та голод можуть стати основною причиною масових заворушень та реальною загрозою владі.

У 2022 році під час пандемії спалахнули протести, спрчинені нестачею їжі. Це сталося вперше більш як за 30 років. Протести швидко поширилися на кілька міст, зокрема на Шанхай.

Крім пандемії, напруженість у відносинах між США та Китаєм, а також війна в Україні змусили Пекін виявляти велику пильність у питаннях продовольчої безпеки.

Цьогорічна посівна кампанія проходить особливо важко.

Близько 30 відсотків світового експорту добрив перевозили через Ормузьку протоку до того, як Іран заблокував цей маршрут. Їх дефіцит спричинив стрибок цін.

Імпортери китайської продукції вже відчули наслідки.

ЗМІ з посиланням на інсайдерів галузі повідомляють, що Пекін, імовірно, не планує скасовувати заборону на експорт добрив до серпня.

За даними минулого року, експорт добрив з Китаю становив від 16 до 20 відсотків загального обсягу імпорту таких країн, як Індія, Бразилія і Таїланд.

Для Нової Зеландії та Малайзії ця частка становить близько 30 відсотків.