ЄС прагне посилити зобов’язання щодо колективної оборони

ЄС працює над більш чітким визначенням положення про взаємну допомогу в Договорі про Європейський Союз (ДЄС). Кая Каллас визнала наявність слабких місць у процедурах кризового управління, зокрема, за підсумками симуляційних навчань, що відбулися на початку травня.

Головною темою, що обговорювалася на зустрічі міністрів оборони ЄС, яка відбулася 12 травня в Брюсселі, були положення про взаємну допомогу, передбачені в статті 42, пункті 7 договорів ЄС. Йдеться про те, щоб зробити її більш конкретною та застосовною.

Іранські атаки на британську базу на Кіпрі надали цьому питанню ще більшої актуальності після того, як дискусія була відновлена у зв’язку з війнами в Україні та на Близькому Сході.

Так звана «клаузула про взаємну допомогу» зобов'язує інші держави-члени ЄС надавати державі-члену «всю наявну у них допомогу та підтримку» у разі збройного нападу на її територію. Цей обов'язок діє, принаймні, доти, доки Рада Безпеки ООН не ухвалить рішення з цього питання.

Ця підтримка також має надаватися «відповідно до зобов’язань, прийнятих у рамках НАТО». Таким чином, для держав-членів ЄС, що входять до НАТО, їхні зобов’язання перед НАТО мають пріоритетне значення.

Допомога в рамках положення про взаємну оборону може набувати різних форм, починаючи від дипломатичної підтримки, технічної та медичної допомоги і закінчуючи цивільними або військовими заходами. Однак, на відміну від НАТО, у ЄС наразі немає ані детальних оперативних планів, ані міцно усталених військових структур на випадок можливої активації цієї статті.

Наразі ЄС працює над розробкою конкретної концепції для уточнення зобов’язань щодо взаємної допомоги та над оперативним планом її реалізації.

Навчання з моделювання кризової ситуації

На початку місяця також відбулися перші навчання з моделювання кризової ситуації, які дозволили перевірити готовність до великомасштабної гібридної атаки та задіяння положення про взаємну допомогу. Зустріч минулого тижня включала також підбиття підсумків навчань. Результати, судячи з усього, виявилися неоднозначними.

Кая Каллас, віцепрезидентка Європейської комісії та Верховна представниця Європейського Союзу з питань закордонних справ та політики безпеки, незадоволена результатами. Вона заявила, що останні симуляції та навчання «виявили суттєві прогалини».

За словами Каллас, незрозуміло, які інституції виконуватимуть які завдання у разі надзвичайної ситуації. Крім того, не чітко визначені правила щодо того, яку конкретну підтримку можуть запитувати держави-члени.

До того ж відсутнє чітке розмежування повноважень між Європейською комісією та Європейською службою із зовнішніх справ. Каллас підкреслила: «Необхідно більш конкретно опрацювати це питання».

За словами Каллас, навчання включали три сценарії: одночасний напад на державу-члена НАТО та ЄС, напад на державу-члена ЄС, що не входить до структур НАТО, та гібридні атаки, такі як кібератаки або акти саботажу.

Автор, Райнхард Вернер, пише для Epoch Times статті з економіки, соціальних питань та геополітики. Особливий інтерес для нього становлять міжнародні відносини, міграція та економічні наслідки політичних рішень.