ЄС до кінця року має розподілити 30 000 біженців — але всі країни кажуть, що перевантажені

Європейський Союз стикається з серйозним викликом: розподілити щонайменше 30 000 прохачів притулку між своїми державами-членами до кінця року. Це завдання виявляється особливо складним в умовах, коли кожна країна заявляє про нестерпний міграційний тиск.

Гігантська реформа міграційної політики, прийнята ЄС у 2024 році, незабаром набуде чинності. Ця амбітна ініціатива має на меті радикально змінити управління міграційними потоками на європейському континенті, зокрема шляхом запровадження нового механізму солідарності між країнами.

Система солідарності з двома швидкостями

Нова законодавча база встановлює бінарну класифікацію держав-членів. З одного боку, Брюссель визначає країни, які стикаються зі значним «міграційним тиском», оцінюючи їх за кількома показниками: обсягом нелегальних прибуттів, операціями з порятунку на морі та іншими об'єктивними критеріями. Середземноморські країни, такі як Іспанія, Греція та Італія, природно потрапляють до цієї категорії, оскільки розташовані на основних міграційних маршрутах.

З іншого боку, держави, які вважаються менш вразливими, повинні будуть вибрати між двома варіантами: прийняти квоту біженців, переселених з країн, що перебувають під тиском, або сплатити значний фінансовий внесок у розмірі 20 000 євро за кожну особу, яка не була переселена.

Коли всі кажуть, що вони перевантажені

Головна складність полягає в тривожній реальності: за даними джерел Європейської комісії, всі двадцять сім членів вважають, що наразі перебувають під міграційним тиском. Кожен висуває власні аргументи, щоб вплинути на методологію розрахунків виконавчої влади в Брюсселі.

Швеція наголошує на прийнятті 300 000 біженців за десятиліття, що є значним обсягом для країни середнього розміру. Бельгія вказує на повне перевантаження своєї інфраструктури для прийому біженців. Німеччина нагадує про прийняття понад мільйона українських біженців. Франція, зі свого боку, наголошує на інтенсивності своїх морських рятувальних операцій у відповідь на спроби перетнути кордон до Сполученого Королівства.

Рішення, яке постійно відкладається

Спочатку заплановане кілька тижнів тому, представлення Комісією остаточного розподілу було неодноразово відкладено. Оголошення очікується в найближчі дні. Ця класифікація слугуватиме основою для переговорів між європейськими столицями з метою визначення конкретних зобов'язань кожної з них.

Ставка висока: текст передбачає щорічний мінімум у 30 000 переселень, з обов'язком досягти остаточної угоди до кінця грудня. Але в нинішньому політичному кліматі, що характеризується підйомом правих і ультраправих сил, знайти уряди, готові прийняти біженців, буде особливо складно, навіть незважаючи на те, що кількість нелегальних мігрантів зменшується.

Загальна недовіра паралізує дискусії

«Це надзвичайно делікатний баланс», – аналізує Каміль Ле Коз, директорка Migration Policy Institute Europe. Фахівець вказує на обтяжуючий фактор: повну відсутність взаємної довіри між державами-членами з цих чутливих питань.

Декілька північних країн, зокрема Німеччина, Бельгія та Нідерланди, звинувачують середземноморські країни, що знаходяться на першій лінії, у тому, що вони закривають очі на виїзд мігрантів на їхні території, замість того, щоб розглядати їхні заяви відповідно до європейського права. Ці звинувачення категорично заперечуються відповідними державами.

«Німці нервують, напруга у відносинах з італійцями та греками з цього питання була дуже високою», – зізнається європейський дипломат, який побажав залишитися анонімним. Він продовжує: «Це не зовсім просто, тому що всі дивляться один на одного і задаються питанням: чи не отримає інша держава-член кращі умови?»

Ця атмосфера загальної підозрілості значно ускладнює досягнення європейського консенсусу з питання, яке і без того є політично вибуховим.

AFP