У зв'язку з переходом на євро жителі Болгарії стурбовані можливістю інфляції
У четвер Болгарія приєднається до єврозони, ставши 21-ю державою, яка прийняла єдину європейську валюту. Прихильники цього рішення представляють його як крок до стабільності та процвітання, але деякі побоюються, що воно може призвести до інфляції та стати додатковим фактором політичної нестабільності, пише RTE.
Влітку виник протестний рух під гаслом «Збережемо болгарський лев», очолюваний, зокрема, ультраправими і проросійськими партіями. Вони грають на побоюваннях частини населення щодо можливого різкого зростання цін.
Для урядів, що змінювали один одного і працювали над цією інтеграцією, євро, навпаки, має стати важелем для стимулювання економіки країни, зміцнення її зв'язків із Західною Європою і більш міцного закріплення у сфері впливу Заходу перед обличчям амбіцій Москви.
До Болгарії останньою державою, яка зробила цей крок, була Хорватія в 2023 році, через двадцять один рік після введення єдиної валюти в дванадцяти країнах ЄС 1 січня 2002 року.
Болгарія, член ЄС з 2007 року, з населенням 6,4 мільйона чоловік, переживає складний період. Антикорупційні протести нещодавно призвели до падіння консервативної коаліції, яка перебувала при владі менше року. Намічаються нові парламентські вибори, восьмі за п'ять років.
У цій атмосфері хронічної нестабільності будь-який інцидент, пов'язаний з переходом на євро, може бути використаний політиками, налаштованими вороже по відношенню до Брюсселя, попереджає Боряна Димитрова з інституту Alpha Research, який протягом року відстежує зміну громадської думки з приводу євро. Згідно з останнім опитуванням Eurobaromètre, 49% болгар заявляють про свою опозицію єдиній валюті.
Особливе занепокоєння зберігається в найбідніших сільських районах. «Ціни будуть рости. Так мені сказали друзі, які живуть у Західній Європі», — свідчить 53-річна Біляна Ніколова, власниця продуктового магазину в селі Чупрене на північному заході країни.
Ці побоювання вкоренилися в колективній пам'яті, позначеній гіперінфляцією 1990-х років після падіння комунізму. Щоб захиститися від нових потрясінь, Софія прив'язала свою валюту до німецької марки, а потім до євро, фактично опинившись в орбіті Європейського центрального банку (ЄЦБ) — без права голосу в прийнятті рішень.
«Тепер вона нарешті зможе брати участь у прийнятті рішень в рамках валютного союзу», — підкреслює Георгі Ангелов, старший економіст Інституту «Відкрите суспільство» в Софії.
Прихильники реформи підкреслюють, що вигоди будуть відчутними: «істотними», за словами президента ЄЦБ Крістін Лагард, яка говорить про «більш плавний обмін, нижчі витрати на фінансування і більш стабільні ціни». Малі та середні підприємства повинні заощадити близько 500 мільйонів євро на витратах з обміну валюти, заявила вона минулого місяця в Софії.
Туристичний сектор, важливий для болгарської економіки, також виграє від цієї валютної уніфікації: він становить близько 8% національного ВВП.
Крістін Лагард підкреслила, що необхідно відносно оцінювати вплив на купівельну спроможність: на її думку, зростання цін, що спостерігалося при попередніх переходах на євро, було «незначним і короткочасним», коливаючись від 0,2 до 0,4 процентного пункту.
Однак статистичні дані менш обнадійливі: ще до фактичного вступу в єврозону ціни на продовольчі товари в листопаді зросли на 5% за рік, що більш ніж удвічі перевищує середній показник по Європі. Ринок нерухомості в другому кварталі зріс на 15,5%, що втричі більше, ніж в єврозоні.
Щоб заспокоїти побоювання, влітку парламент посилив контрольні органи, відповідальні за покарання за зловживання і стримування будь-якого «необґрунтованого» зростання цін, пов'язаного зі зміною валюти.
На думку Георгія Ангелова, вступ до єврозони, тим не менш, принесе більшу прозорість, полегшуючи порівняння цін між Болгарією та її європейськими партнерами. «Завдання полягатиме в тому, щоб мати стабільний уряд протягом щонайменше одного-двох років, щоб ми могли повною мірою скористатися перевагами членства в єврозоні», — підкреслює він.