Трамп схвалив операцію проти Ірану після розмови щодо ліквідації Хаменеї, свідчать джерела

Менш ніж за дві доби до початку спільної воєнної операції США та Ізраїлю проти Ірану відбулася телефонна розмова між президентом США Дональдом Трампом і прем’єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньягу. За даними джерел, саме ця розмова могла стати вирішальною у рішенні Вашингтона розпочати масштабну воєнну кампанію, пише Reuters.

Обидва лідери отримали розвіддані про те, що верховний лідер Ірану Алі Хаменеї разом із найближчим оточенням планував нараду у своєму комплексі в Тегерані. Це створювало можливість завдати так званого «удару обезголовлення» — атаки по вищому військово-політичному керівництву країни.

Спершу зустріч планували провести вночі, однак нові розвіддані свідчили, що її перенесли на ранок, що змушувало діяти швидше.

Аргументи Нетаньягу

Під час розмови Нетаньягу наполягав, що шанс ліквідувати іранське керівництво може більше не повторитися. За словами джерел, він також наголосив на необхідності помсти за попередні спроби Ірану організувати замах на Трампа під час виборчої кампанії 2024 року.

Міністерство юстиції США раніше звинуватило громадянина Пакистану в спробі організувати замовне вбивство на території Сполучених Штатів. Слідство вважає, що план був пов’язаний із помстою за ліквідацію іранського генерала Касем Сулеймані.

Рішення про початок операції

На момент розмови Трамп схвалив ідею воєнної операції, однак остаточне рішення щодо її початку ще не було ухвалене. Американські сили протягом кількох тижнів нарощували військову присутність у регіоні.

За словами джерел, телефонна розмова та дані розвідки про «вікно можливостей» для ліквідації іранського керівництва стали каталізатором остаточного рішення президента США розпочати операцію під кодовою назвою Epic Fury.

Перші удари були завдані вранці 28 лютого. Того ж вечора Трамп оголосив про загибель Хаменеї.

Водночас Нетаньягу відкинув твердження про те, що Ізраїль втягнув США у війну, наголосивши, що остаточне рішення ухвалював особисто Трамп.

На рішення Трампа, ймовірно, вплинули кілька подій:

• успішна операція США із захоплення президента Венесуели Ніколас Мадуро без втрат серед американських військових
• масові протести в Ірані та жорсткі дії Корпус вартових Ісламської революції
• розвіддані про розвиток іранської ракетної програми

Пентагон повідомляв Трампа про можливі стратегічні переваги удару, включно з руйнуванням ракетної інфраструктури Ірану.

Державний секретар Марко Рубіо попереджав Конгрес, що Іран може завдати ударів у відповідь по американських об’єктах у регіоні. Цей прогноз справдився.

Внаслідок ескалації:

• Іран завдав ударів по американських військових об’єктах
• загинули тисячі іранських цивільних
• були жертви серед військовослужбовців США
• атаковано союзників США в Перській затоці
• порушено судноплавство через стратегічні маршрути
• світові ціни на нафту різко зросли

Попри сподівання на можливі внутрішні зміни в Ірані, влада в країні збереглася. Новим верховним лідером став син Хаменеї — Моджтаба Хаменеї.

Американська розвідка раніше припускала, що в разі ліквідації верхівки режиму владу можуть перебрати ще радикальніші сили.

Конфлікт триває, а регіон залишається охопленим напруженням.