Близько 20 відсотків світового постачання нафти проходить через Ормузьку протоку. Для Китаю цей показник становить 40%.
Протока була заблокована більше як місяць, що спричинило потрясіння на світових нафтових ринках. В результаті енергетична безпека та економіка Китаю також опинилися під тиском.
Ситуація погіршилась після повідомлень, що Іран заблокував прохід через протоку для деяких китайських суден. Міністр закордонних справ Китаю Ван Ї кілька разів просив Іран гарантувати безпеку китайським кораблям. Проте Тегеран відмовився дати таку гарантію.
Натомість Іран використав ситуацію як важіль тиску на Пекін. Його мета – одержати військову підтримку. Але Китай поки що не зважився на такий крок напередодні зустрічі Трампа та Сі. Він уважає, що це підірвало б довіру до Пекіна як нейтрального посередника. Крім того, це призвело б до розриву відносин зі США.
І Вашингтон, і Пекін вимагають від Тегерана відновити судноплавство через протоку.
Приблизно 80–90 відсотків підсанкційної нафти Іран продає Китаю за зниженими цінами, переважно через «тіньовий флот». Цей ресурс є життєво важливим для іранської економіки.