Розслідування щодо засновника Telegram Павла Дурова було розпочато невеликим підрозділом по боротьбі з кіберзлочинністю в паризькій прокуратурі під керівництвом 38-річної Йоханни Брусс.
Арешт 39-річного Дурова минулої суботи знаменує собою значний зсув у спробах деяких урядів впоратися з керівниками технологічних компаній, які не бажають контролювати незаконний контент на своїх платформах.
За словами юристів, арешт свідчить про рішучість підрозділу J3 по боротьбі з кіберзлочинністю, але справжньою перевіркою його амбіцій стане те, чи зможе Брусс домогтися обвинувального вироку, заснованого на практично неперевірених юридичних аргументах.
Прокурори заявили, що Дуров відповідальний за ймовірні незаконні дії на своїй платформі, що дає змогу розміщувати зображення сексуального насильства над дітьми, а також інформацію про торгівлю наркотиками і шахрайство.
Адвокат Дурова заявив у четвер, що притягнення його до відповідальності «абсурдно» і що додаток дотримується європейських законів, повторивши заяву представників Telegram, зроблену раніше.
Офіційне розслідування у Франції не означає визнання провини і не обов'язково веде до судового розгляду, але вказує на те, що судді вважають достатніми докази для продовження розслідування. Воно може тривати роками, перш ніж його передадуть до суду або припинять. Дурова випустили під заставу, але йому заборонено залишати Францію.
Підрозділ Брусс почав розслідування щодо Дурова на початку цього року після того, як побачив, що його застосунок використовують для незліченних ймовірних злочинів, і був розчарований «майже повною відсутністю відповіді Telegram на судові запити», заявила в середу прокурор Парижа Лора Бекко.
В інтерв'ю газеті Liberation у січні Брусс сказала, що її відомство стежить за дедалі більшим числом розслідувань, пов'язаних із Telegram і конкуруючим додатком для обміну повідомленнями Discord, додавши, що боротьба зі злочинністю в них — «одна з моїх битв».
Підрозділ J3 по боротьбі з кіберзлочинністю Брусс — найважливіший у Франції, що має ліцензію на судове переслідування по всій країні. Але він нечисленний і налічує всього п'ять прокурорів, що набагато менше, ніж 55-60 прокурорів із кіберзлочинів у Швейцарії, згідно з парламентським звітом 2022 року. В умовах обмежених ресурсів вони «віддають перевагу найсерйознішим злочинам», сказав Брусс в інтерв'ю Le Figaro минулого року.
«Ми хочемо, щоб люди були притягнуті до відповідальності або у своїй країні... або у Франції за допомогою ордерів на арешт», — сказала Брусс.
Вона додала, що її офіс звик працювати з «надзвичайно делікатними справами». «Іноді юридичні та геополітичні питання перетинаються».
Патрік Перро, який координує розслідування за допомогою ШІ у французькій жандармерії та консультує підрозділ кіберкомандування МВС, сказав, що J3 проявила новаторство в прагненні порушити справу, що створила міжнародний прецедент.
Двоє французьких юристів розповіли Reuters, що більш ранні розслідування (щодо Sky ECC і Encrochat) дали прокурорам амбіції та основу для переслідування Дурова.
Робін Бінсард, який вів справи Encrochat у вищому суді Франції, заявив, що прокурорам доведеться довести, що Дуров знав і схвалював злочинні дії в застосунку, назвавши їхні аргументи «абсолютно сумнівними».
Той факт, що Telegram не виконав запити правоохоронних органів, «не робить автоматично людину співучасником злочинного проєкту», додав він.
Бінсард заявив, що «Франція переслідує провайдерів зашифрованих повідомлень» і що інші оператори таких додатків, наприклад Signal, «повинні бути стурбовані тим, чи дотримуються вони французьких правил. Адже зрозуміло, що якщо вони не дотримуються їх, то стосовно них буде порушено судові справи».