Алжир допомагає тіньовому флоту РФ перевозити зброю, попереджають експерти
Алжир виступає в якості логістичної ланки «тіньового флоту» Росії у Середземномор'ї і може бути задіяний у контрабанді зброї, повідомляє Le Parisien. Алжир відкидає будь-які прямі звинувачення і заявляє про свою офіційну прихильність міжнародному праву.
Низка доказів підкріплює підозри про більш приховану роль Алжиру в російській морській інфраструктурі. НУО, що спеціалізуються на моніторингу морських перевезень, європейські служби та низка ЗМІ відзначили зростання кількості суден, що плавають під зручними прапорами, з непрозорими маршрутами та регулярно відключеними системами стеження AIS.
Ці спостереження вписуються в ширшу тенденцію: згідно з розслідуванням видання Defense News, Росія використовує посередницьких судновласників, порти третіх країн і підставні компанії для підтримки поставок зброї та чутливих компонентів союзникам і в зони конфліктів, незважаючи на санкційні режими.
Хоча російський «тіньовий флот» спочатку асоціювався з нафтою, кілька нещодавніх випадків свідчать, що ці судна можуть перевозити набагато більш чутливі вантажі.
За даними Le Point, в Іспанії російський вантажний корабель із «тіньового флоту», що затонув у Середземному морі, «Урса Майор», міг перевозити ядерне обладнання, призначене для Північної Кореї, згідно з висновками влади.
У Франції нафтовий танкер «Deyna», підозрюваний у приналежності до російського «фантомного флоту», був затриманий, а потім заблокований у Фос-сюр-Мер, після чого вийшов у море після сплати штрафу.
У цій схемі Середземноморський басейн відіграє ключову роль, виступаючи одночасно як транзитна зона і сполучна ланка між російськими, африканськими та азіатськими портами. Згідно з розслідуванням газети Le Monde, маршрут одного з газовозів «тіньового флоту», «Arctic-Metagaz», ілюструє цей механізм: судно рухається без радіолокаційного сигналу, змінює прапор і здійснює перевантаження вантажу у відкритому морі, щоб уникнути спостереження. Ці практики, на думку низки експертів, можна застосувати і до перевезення зброї — у контейнерах або у вантажах, заявлених під оманливою назвою.
Європейська влада визнає, що відстежує ці пересування, але стикається з витонченою системою, яка поєднує в собі зручні прапори, підставні компанії та неповні морські дані. Перехоплення залишаються рідкісними порівняно з обсягом суден в обігу, як показав випадок з «Deyna», який швидко відправився назад до Азії після короткочасної зупинки у Франції.
«Збройні сили Мальти у співпраці з іншими європейськими агентствами продовжують стежити за судном і отримувати регулярні оновлення», — повідомив прессекретар щодо «Arctic-Metagaz», що ілюструє обережність влади, яка віддає перевагу спостереженню над затриманнями.
Алжир, стратегічний партнер Москви
Алжир посідає особливе місце в цьому контексті як історичний партнер Росії у сфері оборони та один із ключових гравців на енергетичному ринку Середземномор’я. Протягом десятиліть Алжир закуповує практично все своє озброєння у Росії, що передбачає тісну співпрацю в галузі технічного обслуговування, підготовки особового складу та поставок боєприпасів. Згідно з розслідуванням журналу Géo, нещодавній витік даних свідчить про продовження експорту російської зброї, незважаючи на санкції, зокрема, розкривши контракт на поставку до Алжиру винищувачів Су-57 та бомбардувальників Су-34, поставки яких заплановані на період з 2026 року.
Така щільність військових зв’язків підсилює побоювання Заходу, що Алжир може слугувати перевалочним пунктом для певних потоків, що підпадають під санкції. Ще у 2022 році американські чиновники публічно пригрозили Алжиру санкціями через масштаби його замовлень на російське озброєння, вважаючи, що «приплив грошей» підживлюватиме російську військову машину в Україні. У лютому 2026 року Вашингтон знову заговорив про можливість введення штрафних заходів після закупівлі нових винищувачів і бомбардувальників, нагадавши, що ці угоди «можуть викликати» санкції відповідно до американських законів про супротивників США.
Наразі немає жодних публічно доступних доказів, що підтверджують прямий зв’язок між алжирськими портами та поставками зброї до Росії чи її союзників у рамках війни в Україні. Проте низка експертів зазначає, що наявність російської інфраструктури, військових радників та значного обсягу логістичних операцій автоматично створює можливості для непомітного транзиту через змішані контейнери або перевантаження під виглядом звичайних комерційних операцій.