ІСТИНА І ТРАДИЦІЇ

Чай, що пробуджує душу

Велика Епоха
Простота й умиротворення: чайні традиції Сходу відкривають вікно у сиву давнину й у власний розум.

Простота й умиротворення: чайні традиції Сходу відкривають вікно у сиву давнину й у власний розум. Фото: Photos.com
Простота й умиротворення: чайні традиції Сходу відкривають вікно у сиву давнину й у власний розум. Фото: Photos.com
Тут доречне стародавнє прислів'я, згідно з яким у повсякденному житті потрібні сім предметів першої необхідності: паливо, рис, масло, сіль, соєвий соус, оцет і чай.

Чому ж чай такий важливий? Це всього лише гарячий напій чи щось більше?

У світі існує велика кількість традицій: від вечірніх чаювань в англійському стилі до передачі по колу гарбуза-горлянки для заварки мате (парагвайський чай) - у Парагваї. Але тільки в Азії чай настільки глибоко укорінився в культурі, що було створено унікальний східний заклад: чайний будиночок.

Чи є там щось, чого нам не вистачає у повсякденному житті? Я захотів довідатися про це більше. Моїм співрозмовником став Етан Хуан із чайного будиночка в Оттаві.

Стан душі

"Під час чайної церемонії ми звичайно не розмовляємо", - пояснив Хуан.

Справжні чайні майстри ретельно готують як сам чай, так і навколишнє середовище - "рослини, музику, саму атмосферу".

Вся церемонія є медитативною й "дуже простою".

Ця традиція сягає корінням у давнину, коли все суспільство приділяло велику увагу очищенню душі, знаходженню спокою в серці, повазі до інших людей та регулюванню енергії тіла.

Сучасні чайні будиночки часто виконують функцію популярних місць для спілкування, як кав’ярні на Заході, але в той же час існують інші, більш традиційні. Можливо, не випадково, чайні будинки є всюди на Тайвані, де найкраще збереглася найбагатша 5000-літня культура Китаю.

Чайний будиночок є острівцем спокою й дозволяє кинути скороминущий погляд у минуле серед суєти сучасного життя.

"Кажуть, що це інший світ".

Ідеальний розмір чайника

За словами Хуана, найважливіша річ у цій справі - це температура води. Ті з нас, хто звик до західного чаю, вживають киплячу або воду, яка щойно закипіла.

"Цього не можна робити з китайським чаєм; кипляча вода зробить чай гірким"- говорить Хуан. Температура води повинна бути близько 70 градусів для зеленого чаю, і 80-90 градусів - для оолонга (сорт китайського чаю). Деякі тайванці кладуть чайні листи в холодну воду, а потім ставлять у холодильник на ніч.

Ще один момент на замітку новачкам - східний чай звичайно потрібно дуже швидко заварювати (близько 30 секунд для дрібнолистого чаю і біля хвилини для крупнолистого).

"От чому китайський чайник маленький, а англійський - великий, - пояснює Хуан. - Якщо ви візьмете великий чайник і не зможете випити все, то чай стане міцним".

Що стосується самого чаю, то існує багато його різновидів. Серед найпопулярніших сортів - "високогірний чай", виготовлений з листів, вирощених на великих височинах, що надає чаю особливого смаку.

"Листя росте повільно, але всмоктує в себе більше природних речовин... ти відчучуваєш дійсно багатий смак".

Повернення додому

Поки ми сидимо, потягуємо чай і розмовляємо, мої думки перенеслися далеко в минуле. Чи був смак чаю іншим у давні часи? Змінився чай чи змінилися ми? Невже ми дійсно настільки розумні, що зараз можемо заварювати чай на ходу, за кілька секунд у квартирі, використовуючи пакетик чаю і воду з мікрохвильової печі.

Ми стали знавцями високих технологій, але, можливо, ми забули про внутрішній зміст. Щирі речі прості.

Я відчуваю гірку радість, таке почуття, начебто знову відкрив для себе те, що було колись загублене, і відчуваю ясний розум і спокійне серце. Це почуття йде зсередини, але чай так само відіграє свою роль.

Китайський поет Лу Тун більше тисячі років тому написав такі рядки у своїй поемі "Сім чашок сподіваючись":

"Перша чашка змочує горло й губи,

Друга - забирає самітність і смуток,

Третя чашка забирає втому з мого розуму, який щойно вивчив 5000 сувоїв,

Четверта чашка викликає легкий піт, що розвіює через пори будь-яке життєве горе.

П'ята чашка отчищує м'язи й кістки,

У той час як шоста очищує мені шлях у божественний, безсмертний світ.

Дивлячись на сьому чашку, я розумію, що не можу більше пити, а лише відчуваю під долонями легкий подув освіжаючого бризу".

Я не розраховував на це, але тонкий смак і глибокий спокій залишалися зі мною ще довгий час після мого повернення додому.


Метью Хільдебранд. Велика Епоха