4 маловідомі імперії, які залишили свій слід в історії (ФОТО)

Хетська, Перська та Кхмерська імперії, а також Королівство Аксум залишили свій слід у світовій історії.

Великі цивілізації Греції, Риму та Єгипту домінують у колективній уяві, і зацікавлений науковець може знайти полиці, заповнені книгами, які присвячені цим видатним і впливовим стародавнім імперіям. Однак незліченні інші королівства та імперії, про які рідко згадують в підручниках історії, виникали, боролися, тріумфували і занепадали протягом довгого ходу століть.

Ось чотири менш відомі цивілізації, які, хоча й часто залишаються в тіні більш відомих народів, проте важливим чином сформували світ, яким ми його знаємо.

Хетська імперія

Хетська імперія була великою стародавньою цивілізацією, яка простягалася по всій Анатолії (півострові на території сучасної Туреччини) і, у період свого розквіту, на північ Сирії. Хетська цивілізація з'являється з туману історії близько 1700 року до н. е. і найбільш відома за згадками в Старому Завіті, де вона фігурує як ворог ізраїльтян. Згідно з Книгою Буття, хетти походили від сина Ноя, Хама. Хетти також згадуються в Амарнських листах, збірці листів між Єгиптом і Стародавнім Близьким Сходом, що стосуються дипломатичних питань.

Первісне місто хетів називалося Хаттуса, а одним із засновників імперії був Хаттусілі I (що означає «людина з Хаттуси»), який відбудував місто і завоював навколишні території. Його онук, Мурсіллі, продовжив військові подвиги свого діда, просунувшись вниз по річці Євфрат і завоювавши вавилонську династію амореїв. Майже 200 років по тому, під час другої великої фази хетської цивілізації, відомої як Нове царство (1400 р. до н. е. – 1200 р. до н. е.), хетти боролися з Єгиптом за контроль над Сирією. Напруга врешті-решт вирішилася мирним договором, пактом про взаємну оборону та шлюбами між хеттами та єгиптянами.

У політичному плані Хетське царство існувало під владою могутнього монарха, який виконував функції верховного судді, військового лідера та релігійного глави; хетти вірили, що після смерті цар ставав богом. У культурному та економічному плані хетти були аграрним народом. Вони сприяли початку залізного віку, видобуваючи та обробляючи родовища срібла та заліза, що пролягали в Анатолії.

Перська імперія

Перси були антагоністами в оповіданні давньогрецького історика Геродота про титанічне зіткнення між стародавніми народами сучасного Ірану та грецькими містами-державами. На час греко-перських воєн (приблизно 500 р. до н. е. – 449 р. до н. е.) Персія вже була великою, багатою імперією, тоді як Греція все ще була не більше ніж вільним об'єднанням воюючих племен, які боролися за те, щоб стати головною силою в середземноморському світі.

Конфлікт між цими державами відіграв центральну роль у формуванні античного світу, а несподівана перемога греків обмежила владу Персії і зробила Грецію домінуючою державою в регіоні.

Проте Перська імперія Ахеменідів проіснувала ще довгий час після цих воєн, так само як і існувала задовго до них. Кір Великий заснував імперію приблизно в 559 році до н. е. Лише через кілька десятиліть один з його наступників, Дарій I, вперше відправив війська, щоб підкорити непокірних греків на кордонах своєї імперії, яка простягалася від Македонії на сході до Аральського моря на півночі та Перської затоки й Аравійської пустелі на півдні. Перси розділили свою територію на провінції (сатрапії), якими керували сатрапи. Вони правили завойованими народами відносно ліберально.

Проте з плином століть сатрапи почали будувати незалежні центри влади, а військо перетворилося на безладний і строкатий збіг різних народів, які розмовляли різними мовами і використовували різну зброю. Імперія занепадала і була готова до падіння, коли в 334 р. до н. е. на сцену вийшов Олександр Великий. Проте перси залишили після себе тривалу спадщину і створили зразок для майбутніх імперій, таких як імперія Олександра і імперія римлян.

Королівство Аксум

Королівство Аксум виникло як потужна африканська цивілізація в пізній античності і проіснувало до Середньовіччя. У період свого розквіту воно контролювало Еритрею, сучасну Ефіопію та частини Ємену, Судану, Сомалі та Саудівської Аравії. Його розташування було вигідним у часи розквіту Римської імперії, оскільки воно займало перехрестя між Аравією, Африкою та греко-римськими регіонами, що давало йому доступ до багатих торгових шляхів.

Розташування та клімат Аксума також забезпечили його жителям родючі ґрунти, придатні для сільського господарства. Королівство Аксум повною мірою скористалося своїм вигідним положенням і експортувало золото, слонову кістку, черепашачі панцирі, роги носорогів, ладан, мирру, смарагди, сіль, тварин і рабів. Товари вивозилися з Аксума по мережі торгових шляхів і потрапляли в багато віддалених країн, включаючи Індію та Китай.

Аксум відрізняється тим, що є першою африканською країною, яка карбувала власні монети, і першою державою Африки на південь від Сахари, яка офіційно прийняла християнство. Християнин-фінікієць на ім'я Фрументій став радником при дворі Аксума і наставником принца Езани. Після того, як Езана став правителем, він проголосив християнство офіційною державною релігією. Монети його епохи були першими, на яких було зображено хрест. Королівство досягло свого розквіту в III–V століттях, але зрештою занепало одночасно з піднесенням ісламу в VII столітті, проте не раніше, ніж передало християнство решті країн Африки на південь від Сахари.

Кхмерська імперія

Серед більш пізніх імперій Сходу кхмерська цивілізація виділяється як впливова сила в політичній та мистецькій історії материкової частини Південно-Східної Азії. На піку своєї слави ця імперія, що перебувала під впливом Індії, простягалася на території Камбоджі, Лаосу, В'єтнаму та Таїланду і мала багато чудових міст з розвиненим гідротехнічним будівництвом.

У 802 році н. е. камбоджійський принц Джаяварма II проголосив незалежність кхмерів від індійської держави під назвою Ява, розташованої на території сучасної Індонезії, і надав собі скромні титули «Бог-король» і «Правитель світу». Королівство, засноване Джаяварманом, почало контролювати групу менших держав і було на шляху до перетворення на імперію. Один із наступників Джаявармана, Ясовармана I, який правив з кінця IX до початку X століття, заснував столицю, яка стала Ангкором, одним із найбільших археологічних пам'яток світу.

Серед інших видатних правителів кхмерів був Раджендраварма II, який правив у середині X століття і започаткував період процвітання, що тривав майже 100 років. Сурьяварма I, який правив від початку до середини XI століття, розширив імперію до території сучасного Таїланду і додав до кхмерської корони близько 30 міст.

Сурьяварма II ще більше розширив контроль кхмерів, провів релігійну реформу і збудував храм Ангкор-Ват. Спочатку побудований у 1150 році на честь бога Вішну і, ймовірно, як обсерваторія, храм Ангкор-Ват до кінця 1100-х років перетворився на буддистську споруду. Він залишається найбільшим релігійним пам'ятником у світі.

Кхмерська імперія досягла свого розквіту за правління Джаявармана VII наприкінці 12 — на початку 13 століття. Джаявармана правив протягом 30 років і був відомий своїми королівськими архітектурними та культурними проєктами. Прийняття буддизму Кхмерською імперією призвело до культурного обміну зі Шрі-Ланкою, Індією та Китаєм, а також до поширення буддистських ідей і мистецтва по всій Південно-Східній Азії.

Незважаючи на свою міць, Кхмерська імперія зрештою впала під натиском завойовників у 1431 році, пішовши тим шляхом, який зрештою доводиться пройти всім імперіям. Її цивілізація зникла, а пам'ятки здебільшого поглинулися пилом і піском землі. Проте наш світ виглядає таким, яким він є, частково завдяки невидимому впливу забутих імперій — таких як народ Хаттуси, Персії, Аксума та кхмерів.