Через посухи Угорщина направляє воду для захисту пташиного заповідника ЮНЕСКО
Угорська влада направляє воду на велику територію в межах національного парку Хортобадь, внесеного до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, щоб запобігти висиханню його болотних угідь через сильну посуху, що спостерігається цього року, пише Reuters.
«Пуста» Хортобадь, що приваблює безліч туристів, складається з рівнин та водно-болотних угідь у східній частині Угорщини і є важливим місцем зупинки для десятків тисяч перелітних птахів, які будують тут гнізда та виводять пташенят, перш ніж з настанням осені відлетіти до Африки.
Територія під назвою «Фекете-рет» (Чорна лугова) є найбільшим болотистим масивом і колись входила до складу колишніх заплав річки Тиси, причому її низинні ділянки зрошувалися паводковими водами. Однак у 2013 році ця територія вперше пересохла. Потім, у 2022 році, під час попередньої сильної посухи, вона повністю висохла, і понад 800 гектарів було знищено пожежею.
«На жаль, рівень ґрунтових вод у цьому районі постійно знижується», — сказав Лайош Гал, керівник регіонального підрозділу Управління національного парку Хортобадь, який має понад тридцятирічний досвід роботи на болотах.
«Цей рік особливий, тому що спека настала дуже рано, і ми розпочали рік із величезного дефіциту води. Весна була не дощовою… і дно боліт не змогло наповнитися водою. Цього року нам вдалося отримати воду від водогосподарського відомства для екологічного поповнення водних ресурсів».
Гал повідомив, що на болота було спрямовано близько 2 мільйонів кубічних метрів води, і вона, як і раніше, надходить із зрошувального каналу «Нюгаті». Без цього вся територія на цей момент уже повністю висохла б.
Зміна клімату та скорочення кількості опадів уже давно впливають, зокрема, на схеми міграції птахів, додав він.
«Весняна міграція починається раніше… Оскільки по-справжньому холодних зим більше немає, нам не доводиться чекати потепління після довгої зими, після чого починається весняна міграція, — птахи повертаються протягом тривалого періоду, а не всі одразу».
Він зазначив, що багато видів, яких він бачив у дитинстві, практично зникли, але додав: «З іншого боку, є види, наприклад, карликовий баклан, яких ми майже ніколи не бачили, коли я був дитиною, а зараз тут, на Чорній галявині, мешкає досить значна популяція».
Гал заявив, що необхідно знайти довгострокове рішення і, по можливості, утримувати води, що впадають до Угорщини, щоб забезпечити виживання водно-болотних угідь, які також створюють мікроклімат і можуть впливати на баланс ґрунтових вод.