Китай прагне стати світовим лідером у сфері штучного інтелекту та передових технологій. Однак ця стратегія змінює систему вищої освіти та ускладнює ситуацію на ринку праці для мільйонів молодих випускників.
З 2022 року китайські університети щороку випускають понад 10 мільйонів студентів. Вони виходять на ринок праці, який зазнає тиску через вповільнення економічного зростання та зміни попиту на професійні навички.
Випускники гуманітарних спеціальностей, факультетів мистецтв та іноземних мов стикаються зі складнощами при працевлаштуванні, оскільки університети роблять ставку на програми, орієнтовані на штучний інтелект та високі технології.
З 2021 по 25 рік китайські виші закрили понад 12 тисяч програм бакалавріату, переважно за традиційними спеціальностями, і водночас відкрили понад 10 тисяч програм у перспективних галузях.
Рівень безробіття серед молоді віком від 16 до 24 років перевищує 15 відсотків. За деякими оцінками, цього року за робочі місця можуть боротися понад 15 мільйонів осіб, зокрема випускники, які досі не змогли знайти роботу.
Оскільки Пекін нерідко приховує інформацію, реальні показники можуть бути ще вищими. Нині влада проводить кампанії зі сприяння зайнятості та організує програми навчання штучного інтелекту, щоб створити більше можливостей для працевлаштування. Однак багато молодих фахівців змушені влаштовуватися на тимчасову роботу, оскільки не можуть знайти вакансії за своєю спеціальністю.
Водночас штучний інтелект змінює ринок праці й у Сполучених Штатах. Однак там цей тиск значно слабший. За даними Міністерства праці США, за останній рік рівень безробіття серед нещодавніх випускників коледжів становив близько шести відсотків. А в період з 2022 по 25 рік цей показник був у межах 4–5 відсотків.
Для обох країн головне завдання залишається однаковим – адаптувати систему освіти до економіки, що ґрунтується на штучному інтелекті.