Ціни на дизельне паливо в Європі стрімко зростають через війну на Близькому Сході

З початку конфлікту на Близькому Сході ціни на нафтопродукти стрімко зростають, у першу чергу це стосується дизельного палива, пише Anadolu Agency https://www.aa.com.tr/en/europe/eu-fuel-prices-continue-to-climb-as-iran-war-squeezes-supply/3890691.

Блокування Ормузької протоки та атаки на енергетичну інфраструктуру країн Перської затоки порушують експорт. Постачання Європи дизельним паливом ускладнюється. Ціни на заправках різко зростають, що загрожує викликати хвилю інфляції в декількох секторах.

Дизельне паливо, як і раніше, повсюдно використовується. Воно живить автомобілі, автотранспорт, сільськогосподарську та будівельну техніку, рибальство та частину морського сектора.

Незважаючи на зростання популярності електрифікації, його частка залишається домінуючою: у 2024 році він становитиме 86% споживання в автомобільному транспорті Латвії, 73% — у Франції, 66% — у Німеччині та 50% — у Нідерландах, за даними FuelsEurope.

Рекордні ціни

У четвер ціна бареля європейського дизельного палива перевищила 200 доларів, що є безпрецедентним рівнем з березня 2022 року та наслідків війни РФ в Україні.

«До початку конфлікту баланс попиту та пропозиції на дизельне паливо на світовому ринку був набагато напруженішим, ніж у випадку з бензином», — пояснює Сьюзан Белл, аналітик компанії Rystad Energy. Ця напруженість призвела до «різкого зростання цін на дизельне паливо», на відміну від бензину, зростання цін на який «залишилося відносно обмеженим».

У Франції ціна на дизельне паливо підскочила на 32,7% з 27 лютого, напередодні перших ізраїльсько-американських ударів по Ірану.

Це зростання значно перевищує 16,86% для бензину SP95-E10, згідно з даними, зібраними AFP на 9 600 заправних станціях.

Станом на 30 березня середньозважена ціна літра дизельного палива в Європейському союзі досягла 2,07 євро, проти 1,87 євро за Super95.

Від бензину до чорного золота

Раніше дизельне паливо було дешевше за бензин, але геополітична напруженість і податкова політика змінюють цю тенденцію.

Європа експортує більше бензину, ніж споживає, але залежить від імпорту дизельного палива.

Промисловий і податковий вибір, зроблений двадцять п'ять років тому, який сприяв «дизелізації» автопарку, стимулював попит, тоді як нафтопереробні заводи були орієнтовані на виробництво бензину.

Результат: надлишок бензину, що відправляється до США та Африки, але хронічний дефіцит дизельного палива.

Джерела поставок

До 2022 року Росія була основним постачальником дизельного палива до Європейського Союзу. Санкції, введені після вторгнення в Україну, призвели до переорієнтації імпорту на інші країни: Індію, Туреччину, США, Саудівську Аравію.

У 2025 році на частку Близького Сходу припадало понад половину поставок до Європи (554 000 барелів на добу із загального обсягу в 1,06 млн). Близько третини проходить через Ормузьку протоку, і ці потоки важко замінити.

«Нафтопереробні заводи вже працюють на повну потужність», — попереджає фахівець з нафтопереробки з TotalEnergies, яка експлуатує шість підприємств у Європі, зокрема три у Франції. «Навіть за умови оптимального налаштування наших процесів можливості маневру залишаються вкрай обмеженими», — додає він.

На думку Сьюзан Белл, Європі буде «складніше знайти джерела імпорту дизельного палива», ніж бензину.

«Найефективнішим і найекономічнішим для Європи було б постачати паливо з Росії», — каже вона, але Європейський союз не планує знімати санкції з Москви.

Вона підкреслює, що відстрочка технічного обслуговування, використання стратегічних запасів і скорочення споживання залишаються єдиними важелями для зменшення дисбалансу.