Несподівана відставка Лекорню викликала потрясіння в уряді Франції (ВІДЕО)
Раптова відставка прем'єр-міністра в понеділок — четверта за більш ніж рік майже безперервних політичних потрясінь у Франції — ставить французького президента Еммануеля Макрона в скрутне становище, пише AP News.
Жоден з варіантів, доступних зараз Макрону, не виглядає привабливим. Внутрішні заворушення також ризикують відвернути увагу Макрона від нагальних міжнародних проблем — воєн у Газі та Україні, загроз безпеці з боку Росії та силового використання американської могутності президентом США Дональдом Трампом.
14-годинний колапс уряду
Коли прем'єр-міністр Себастьян Лекорню подав у відставку в понеділок вранці, він залишив у невизначеності новий кабінет, який він призначив менш ніж за 14 годин до цього. Падіння уряду, який проіснував мить — міністри втратили роботу, навіть не встигнувши освоїтися — стало поганою новиною для Макрона.
Одна з вірних прихильниць Макрона, щойно перепризначена, але тепер у відставці міністр екології Аньєс Панньє-Рунашер, написала: «Як і багато хто з вас, я в розпачі від цього цирку».
39-річний Лекорню пояснив, що робота, яку Макрон доручив йому менше місяця тому, після того як попередній прем'єр-міністр Франції був усунений з посади в результаті голосування Національної асамблеї, виявилася для нього непосильною.
Він сказав, що три тижні переговорів з політичними партіями всього політичного спектру, профспілками та лідерами бізнесу не привели до консенсусу щодо головного внутрішнього пріоритетного завдання Франції: узгодження бюджету країни на наступний рік.
«Бути прем'єр-міністром — складне завдання, без сумніву, зараз навіть трохи складніше, але не можна бути прем'єр-міністром, коли умови не виконуються», — сказав Лекорню.
Відсутність традиції коаліцій
Коли позачергові парламентські вибори, скликані Макроном, обернулися провалом, що призвело до утворення «підвішеного» парламенту з липня 2024 року, французький лідер дотримувався думки, що його центристський табір може продовжувати ефективно керувати країною, незважаючи на відсутність стабільної більшості, шляхом створення альянсів у Національній асамблеї.
Однак математика голосування в палаті, що налічує 577 місць, призвела до хаосу, оскільки законодавці в цілому розділилися на три основні блоки — лівий, центристський і крайній правий — і жоден з них не має достатньої кількості місць, щоб самостійно сформувати уряд.
На відміну від Німеччини, Нідерландів та деяких інших країн Європи, у Франції немає традиції спільного правління політичними коаліціями.
Політичні опоненти Макрона в Національній асамблеї, особливо крайні ліві та крайні праві, не були налаштовані на співпрацю.
Незважаючи на свої гострі ідеологічні розбіжності, вони неодноразово об'єднувалися проти прем'єр-міністрів президента і їх урядів меншості, скидаючи їх одного за одним — і тепер, мабуть, переконали Лекорню, що він буде наступним, хто впаде, якщо не піде у відставку першим.
Ліві збиралися повалити новий уряд Лекорню вже цього тижня, а крайні праві давали зрозуміти, що теж можуть проголосувати проти нього.
З вересня 2024 року на посаді прем'єр-міністра змінилися Габріель Атталь, Мішель Барньє, Франсуа Байру, а тепер і Лекорню. Схоже, будь-який наступник, якого обере Макрон, буде перебувати в такому ж хиткому становищі.
Ще один розпуск
Альтернативою для Макрона був би повторний розпуск парламенту, поступаючись тиску з боку ультраправих, зокрема, для проведення ще одного позапланового циклу парламентських виборів.
Макрон раніше виключив можливість своєї відставки, пообіцявши допрацювати свій другий і останній президентський термін до кінця в 2027 році.
Але нові вибори до Національної асамблеї будуть пов'язані з ризиком для французького лідера.
Ультраправа партія «Національний фронт» Марін Ле Пен, яка вже є найбільшою окремою партією, може вийти на перше місце, чого Макрон давно прагне уникнути. Це може призвести до того, що Макрону доведеться ділити владу до кінця свого терміну з ультраправим прем'єр-міністром.
Непопулярність Макрона також може призвести до нищівної поразки його центристського табору, що ще більше послабить його вплив у парламенті і, можливо, змусить його укладати угоди і ділити владу з більш сильною коаліцією лівих партій.
«Це не дуже хороший образ стабільності, але центральним інститутом залишається президент Республіки», — сказав Люк Рубан, дослідник у галузі політичних наук в університеті Sciences Po в Парижі.
«Я не думаю, що Еммануель Макрон піде у відставку. Він залишається лідером у міжнародних справах. Тому він буде дотримуватися своїх позицій щодо ситуації в Україні, на Близькому Сході та у відносинах зі Сполученими Штатами».