Істина й неправда

Роздiли рубрики Думка:

Глобальні проблеми людства Порушення прав людини Україна

Аналіз подій у світі Китай Суспільство Голос читача

Істина й неправда

Дата: 27-10-2005

Міланова Д.О.

The Epoch Times Україна ( Велика Епоха ) - міжнародний інформаційний проект: www.epochtimes.com.ua

Китайський ієрогліф, що позначає істину. Фото: Велика Епоха

Читайте також:

У сьогоднішнім суспільстві люди настільки звикли брехати, що навіть не зважають на це. Такі ситуації часто зустрічаються в школі. Коли учень не зробив уроки, і його запитують про домашнє завдання, то найчастіше він говорить, що забув або не було часу зробити це й т.п.. Я помітила, що діти брешуть, не замислюючись, просто рефлекторно. Тоді я подумала, невже люди настільки втратили совість, що не замислюються про наслідки, говорячи неправду.

Давайте подумаємо, чи потрібно нам так робити? Якими міркуваннями ми керуємося, коли обманюємо? Що це нам дає? Усі знають одну істину: неправда не може довго залишатися в тіні, як би ми цього не хотіли, істина проявиться. "Таємне стає явним" - багато хто знає цей вислів. На основі моїх спостережень я зробила висновок, що люди брешуть, виходячи з почуття вигоди, страху, прагнення показати себе, амбіцій та ін.

Я не думаю, що людина, яка весь час обманює, буде залучати людей. Швидше за все, вона буде відштовхувати від себе все суспільство такою поведінкою. Ніхто не захоче спілкуватися з людиною, готовою в будь-який момент збрехати.

Я помітила, що звичка говорити неправду прилипає до людини й дуже змінює її в гіршу сторону. Така людина стає боягузливою, запопадливою перед усіма, неспокійною, нервовою і т.п. Все життя прожити в жаху, боячись, що люди дізнаються правду.

Всі ми наївно вважаємо, що з нами нічого не трапиться, якщо ми трохи збрешемо. Нічого подібного. Рано чи пізно нас викриють, і тоді однаково доведеться розплачуватися. І найчастіше розплата перевищить той збиток, якого ми зазнаємо, говорячи неправду. Дотепер чітко пам'ятаю момент з дитинства, коли я твердо усвідомила, що потрібно говорити тільки правду.

Ми з батьком жили в Китаї. Я тоді була дуже маленькою. Одного разу, взявши його річ, сказала, що не брала. Пізніше батько все одно довідався, тоді я була дуже налякана й мені було дуже соромно. Дивно, але батько не став мене лаяти, а просто попросив не робити цього й сказав, що брехати - це погано. Цей випадок з мого дитинства ніколи не забуду. І хоча точні деталі цієї ситуації я не запам'ятала, але усвідомлення істини залишилося назавжди.

Перестати брехати завжди важко, але бути все життя брехуном ще сутужніше. Людина живе на світі не для того, щоб даремно прожити своє життя в жаху, обманюючи інших. Коли ми брешемо, ми одержуємо лише тимчасовий спокій. Насправді ми обманюємо себе й не підозрюємо, що будемо мати ще більші проблеми в майбутньому.

Написати перший коментар

Додавання коментарю
Будь ласка, дотримуйтеся теми статті! Особиста переписка, ненормативна лексика та образи будуть вилучені. Адміністрація сайту залишає за собою право вилучати будь які коментарі, що не відповідають інтересам та іміджу Великої Епохи. Не використовуйте коментарі для розкручування Інтернет ресурсів та будь якої реклами. Такий матеріал буде видалено.
Ім я:
BBCode:
Коментар:
Код:*