Кінець любовного зв'язку.Frankfurter Allgemeine

Фото:president.gov.ua

Найпізніше минулої п'ятниці, десь біля полудня, стало зрозуміло, що між Віктором Ющенком і Юлією Тимошенко - романтизованою парою, символом демократичної революції в Україні - знову все кінчено. Вони сперечалися декілька місяців; люди з оточення Ющенка, який займає президентське крісло, постійно звинувачували Тимошенко, яка сидить в кріслі прем'єра, то в зраді батьківщини у зв'язку з її контактами з Росією, то в корупції і, нарешті, взагалі в плануванні вбивства. У відповідь на ці звинувачення вона разом з "олігархами" - яких вона в принципі зневажає - з орієнтованого на Росію сходу країни так урізувала повноваження президента, що преса заговорила про "кастрацію".

Те, що повернення у минуле не буде, стало остаточно зрозуміло 3 жовтня. Цього дня Тимошенко повинна була летіти до Москви на зустріч з прем'єр-міністром Путіним, але коли вона з'явилася в київському аеропорту, її повідомили про те, що зарезервований урядовий літак - місткий, трохи шумний Мул-62 із спальною кабіною і телефонами радянського зразка, зник: президент недовго думаючи, не запитавши прем'єра, скористався літаком для здійснення внутрішнього рейса. Але після того, як захопленій зненацька Тимошенко все-таки вдалося дістати словенський чартерний літак, Путін зустрів її в Москві, уїдливо відзначивши, що стало нормою, що кишенькові "злодії" крадуть тепер і літаки.

Через тиждень Ющенко підвів останню риску. В середу ввечері він оголосив про розпуск парламенту, в якому його партія "Наша Україна, - Народна самооборона" разом з Блоком Юлії Тимошенко мала більшість місць, і призначив дострокові вибори на 7 грудня.

Причини сварки багатогранні. На передній план вийшло те, що на початку вересня Тимошенко об'єдналася з внутрішньополітичним ворогом, щоб позбавити повноважень президента. Крім того, Ющенко звинувачує її в тому, що після війни в Грузії вона не підтримала його жорсткої критики на адресу Москви. Замість цього вона віддала перевагу більш обтічним формулюванням - а за це привезла із зустрічі з Путіним основи нової угоди про постачання газу, що, на її думку, повинно буде запобігти вже традиційній україно-російській енергетичній кризі.

Та все ж ці причини не стали вирішальними. Тісні контакти з Росією підтримував і Ющенком - не розголошуючи їх; тактичні союзи ad hoc з "антидемократами" зі сходу вже давно стали частиною його інструментарію. Крім того, Тимошенко вже давно відкликала закон про позбавлення повноважень президента від 2 вересня.

Після Помаранчевої революції, коли він став президентом, набравши більшість голосів, Ющенко повинен сьогодні визнати, що Тимошенко відбирає у нього все більше виборців. Згідно з опитуваннями, її підтримують 20-30% українських виборців, тоді як під час виборів в місцеві органи влади в Києві його партія не змогла навіть подолати 3-відсоткового бар'єру.

Успіх Тимошенко пов'язаний частково з тим, що у неї краще, ніж у Ющенка виходить позиціонувати себе як захисницю "маленької людини". Часткова виплата радянських внесків, якої вона доvjukfcm, сприяла стрімкому зростанню її популярності. Але перш за все їй краще вдалося відкрити свій орієнтований на захід блок для проросійського Сходу.

Ющенку відомо так само добре, як Тимошенко, що в Україні перемагає той, кому вдається першим подолати стару ментальну межу між "російським" Сходом і "європейським" Заходом. Обом також відомо, що вони повинні дотримуватися обережності, відкриваючись назустріч Сходу, щоб не втратити підтримку Заходу. Вони, проте, обрали різні шляхи для встановлення балансу між відвертістю і збереженням коріння. Ющенко спробував усунути дилему, постійно вербально атакуючи Москву - наприклад, у зв'язку з Грузією або викриваючи радянські злочини в Україні. І проте це не заважало йому йти на особисті компроміси з ворогом і перетягувати на свою сторону представників олігархічних кланів зі сходу.

Тимошенко, навпаки, обрала іншу тактику: звертаючи увагу на чутливі для проросійських виборців теми і, наприклад, з великою обережністю висловлюючись за вступ України до НАТО (що стало головною метою Ющенка), вона при цьому дистанціювалася від зав'язування тісних контактів з "олігархічним", частково пронизаним інтересами Москви Сходом.

Лінія риторичних атак проти Москви при одночасних персональних компромісах Ющенка привела до того, що він дискредитований як на Заході, так і на Сході. Сьогодні він бачить свій єдиний шанс на наступних президентських виборах на початку 2010 року, видно, в тому, щоб змістити Тимошенко з прем'єрської посади, щоб відрізувати їй доступ під час передвиборної боротьби від "адміністративного ресурсу", що все ще має вирішальне значення в Україні. Те, що об це розіб'ється його власний табір - деякі партійні лідери його виборчого союзу вже сьогодні подумують над тим, щоб перекинутися в стан Тимошенко - він, мабуть, враховує.

джерело:newsru.ua

Написати перший коментар

Додавання коментарю
Будь ласка, дотримуйтеся теми статті! Особиста переписка, ненормативна лексика та образи будуть вилучені. Адміністрація сайту залишає за собою право вилучати будь які коментарі, що не відповідають інтересам та іміджу Великої Епохи. Не використовуйте коментарі для розкручування Інтернет ресурсів та будь якої реклами. Такий матеріал буде видалено.
Ім я:
BBCode:
Коментар:
Код:*

Powered by AkoComment Tweaked Special Edition