Свято Середини осені в Китаї випадає на 30 вересня

Традиційне Свято місяця в Китаї дуже шанують. Воно припадає на 15-й день 8-го місяця за місячним календарем, тому його ще називають днем Середини осені. У цьому році Свято місяця випадає на 30 вересня.

День Середини осені вперше офіційно визнали на початку династії Тан (618 рік), а по всій країні почали відзначати за династії Сун (починаючи з 960 р.). До династії Цін (1644 р.), він зрівнявся за важливістю з китайським Новим роком.

Як і багато інших традиційних урочистостей, Свято Середини осені народилося з легенди, що передається з покоління в покоління. Ця історія пов'язана з богинею Місяця на ім'я Чан Е.

До нас дійшов такий переказ: в незапам'ятні часи десять сонць висіло в небі. Вони сильно розжарилися і висушували землю. Важко доводилося людям. У них не залишалося води, і багато хто не витримував і помирав від спраги.

Лучник на ім’я Хоу І вирішив допомогти людям, він дуже хотів зробити добру справу. Хоу І взяв лук і стріли і одним пострілом збив дев'ять сонць. В нагороду він отримав від богині Сі Ванму еліксир безсмертя. Цей чарівний напій може перетворити людину на безсмертного, який зможе оселитися на небесах.

Хоу І віддав еліксир на зберігання своїй дружині, яку звали Чан Е. Сусід Хоу І, дізнавшись про чудодійне зілля, вирішив заволодіти ним і намагався силою забрати еліксир у дружини стрілка. Зневірившись, в останній момент жінка зважилася проковтнути зілля. У ту ж мить Чан Е перетворилася в богиню і полетіла на Місяць.

Коли Хоу І повернувся додому, то виявив, що його дружини ніде немає. Він кликав її, але ніхто не відгукнувся. Ненароком стрілок підняв очі до неба і тут помітив, що місяць був особливо яскравим і повним. Раптом Хоу І мигцем побачив свою дружину на місяці і все зрозумів. Тоді він дістав круглі коржі, які любила його жінка, щоб помолитися про благословення небес. Відтоді виникла традиція: люди в цей день поклоняються небу з місячними коржиками — юе бін.

Китайці в минулому знали багато способів, як відзначити свято Середини осені, але більшість із них зараз забуто. Пам'ятають лише те, що до свята роблять багато покупок і готують юе бін — коржі круглої форми з солодкою начинкою з гарбузового насіння, горіхів, пасти з насіння лотоса, м'яти, червоної квасолі і фініків.

У перший раз я побачила, що таке свято Середини осені, коли мені було 7 років. Це було в моєму рідному місті. Моя бабуся як істинна китаянка носила традиційні китайські сорочки на ґудзиках. Увечері в день святкування вона тихенько вийшла з кімнати. Мені стало цікаво, що вона буде робити, і я пішла за нею. Бабуся помітила, що я йду по п'ятах, і прогнала. Сказала: йди, мовляв, пограй. Я спочатку засмутилася, але потім все ж прокралася за нею на задній двір нашого будинку. Я бачила, як вона розклала миски з фруктами і місячними коржиками на підносі, запалила ладан і опустилася на коліна, щоб помолитися. Я трохи поспостерігала за нею і потім утекла.

Пізніше я дізналася, що моя бабуся молилася Небу і Землі. Свято Середини осені передбачає поклоніння не тільки богині Місяця, але також і вираження подяки Небу і Землі. В цей день всі члени сім'ї збираються разом, щоб відзначити свято.

Фрукти і місячні коржі викладають для бога Землі й богині Місяця, і люди повинні розділити їх між собою. Традиційно юе бін розрізають на багато частин для кожного родича. Якщо когось у цей час немає в колі сім'ї, йому все одно залишають шматочок.

Гао Лін, Велика Епоха
(переклад з англійської)