• Китайські ідіоми (9): Нікуди руки й ноги подіти

  • Неділя, 1 вересня 2013 року

Китайська ідіома «не знати, куди руки і ноги подіти» українською звучить як «бути ні в сих, ні втих», тобто перебувати в розгубленості.

китайская идиома куда деть руки и ноги

«Не знати, куди руки і ноги подіти» — відома китайська ідіома. Ілюстрація: Мей Сю/Велика Епоха

Вираз бере свій початок у Розділі XIII «Аналектів»* — збірника афоризмів, які приписують китайському філософу Кунцзи (відомому як Конфуцій)** і його сучасникам у період Воюючих царств (476—221 до н.е.).

На початку періоду Весни і осені царство Вей було могутнім царством. Після смерті в 493 р. до н.е. вана*** Ліна, трон посів його онук, якого назвали ваном Чу, оскільки його син (батько вана Чу) був повалений і вигнаний у царство Сун.

Щоб захопити трон, батько вана Чу, Квай Куй, воював проти власного сина. Конфлікт між батьком і сином послабив царство Вей і приніс царству погану славу. В той період ван Чу запросив Кунцзи допомогти йому, але мудрець відмовився.

Учень Кунцзи Цзи Лу, який служив царству Вей, запитав у наставника, що б він зробив першою чергою, якби допомагав керувати царством.

Кунцзи відповів, що він би зробив усе необхідне, щоб виправити імена. Він так сказав Цзи Лу: «Якщо не ввести правильні імена, то з наказами не погоджуватимуться. Якщо з наказами не погоджуватимуться, то справи не будуть виконані. Якщо справи не будуть виконані, то церемонії і музика не зможуть процвітати. Якщо пристойності і музика не будуть процвітати, то покарання не будуть справедливими. Якщо покарання не будуть справедливими, то люди будуть легко робити помилки, не знаючи при цьому, як поворушити руками або ногами. Таким чином, з уведенням імен людина зможе говорити і зможуть бути зроблені дії. У такому разі, що б людина не говорила, це завжди буде переконливим».

У 478 р. до н.е. Квай Кую все ж вдалося вступити на престол. Він прийняв ім'я ван Хоучжван. Але три роки потому він був убитий, і ван Чу знову зайняв трон царства Вей.

Ідіома «не знати, куди руки і ноги подіти» походить від повчань Кунцзи до свого учня. Сьогодні її використовують для опису такого стану, коли людина перебуває в паніці, в повній розгубленості чи зайшла в безвихідь.

Примітки:

*Книга «Аналекти» (або «Аналекти Конфуція») також відома як «Лунь Юй» («Цитати і афоризми» або «Бесіди і судження»). Вважається, що вона була написана згодом його учнями в період Воюючих царств (476—221 до н.е.).

**Кунцзи (551—479 до н.е.) був одним з найвідоміших вчителів і філософів періоду Весни і осені (770—476 до н.е.). Його вчення підкреслювало важливість моральності, справедливості, щирості і соціальних відносин.

***Ван — цар, государ у царствах доімперского Китаю.

Лілі Чу, Велика Епоха

Читайте також:
Підписатися:

Г

Д

Є

З

К

Л

М

Н

О

П

Р

С

Т

У

Ц

Я

Social comments Cackle

загрузка...