• Фан Сюаньлін — видатний прем’єр-міністр династії Тан

  • Вівторок, 20 листопада 2012 року

Одним із чиновників, які зіграли провідну роль у заснуванні династії Тан був Фан Сюаньлін, який жив у 579—648 н. е. Завдяки своїй відданості, чесності і турботі про людей, його пам'ятають в історії як видатного канцлера династії Тан. Його ім’я наводять як приклад для наслідування, і нащадки прагнуть бути схожими на нього.

У юності він був розумний і здобув добру освіту. Він мав дар до написання статей. Коли батько, у справах повинен був їхати в столицю, син завжди супроводжував його. За того часу у династії Суй панував мир, і всі думали, що так буде завжди.

Однак в одну з поїздок, Фан Сюаньлін тихенько сказав своєму батькові: «У імператора немає ніяких особливих чеснот і досягнень. Він тільки дурить свій народ і нічого не робить для процвітання держави. Більше того, він не розрізняє синів, які народилися від утриманок, та прямих спадкоємців трону, що народжені імператрицею. Через це вони борються між собою і мають один проти одного підступні плани. Вони змагаються в розкоші і марнотратстві. Зрештою, вони повбивають один одного, і держава розпадеться. Хоч зараз зовні все виглядає спокійно і мирно, я думаю, що довго так тривати не буде». Його батько здивувався, почувши таку думку, і з того часу ставився до сина більш уважно.

Одного разу батько Фан Сюаньліна сильно захворів і пролежав у ліжку більше ста днів. Весь цей час Сюаньлін вдень і вночі піклувався про нього. Коли, так і не здолавши недугу, батько помер, Фан постився і оплакував батька п'ять днів.

Коли армія Лі Юаня напала на династію Сун, Фан обіймав посаду окружного судді. Однак він покинув всі свої справи і вирішив запропонувати допомогу Лі Юаню.

Один із синів імператора, Лі Шимінь, зустрівся з ним у військовому таборі. При першій же зустрічі вони обидва відчули, що немов уже давно знали один одного і були кращими друзями. Лі Шимінь призначив Фана військовим командиром, і з того часу той вірою і правдою служив йому. Коли всі займалися пограбуванням місцевості, яка була завойована, Фан Сюаньлінь зустрічався з талановитими й відомими людьми, переконуючи їх служити Лі Шиміню. Якщо він дізнавався, що поруч живуть хоробрі генерали і мудрі стратеги, він заводив з ними дружбу і переконував перейти на бік Лі Шиміня.

Після того, як Лі Шимінь став імператором Тайцзуном, Фан Сюанліна призначили відповідальним за адміністративні справи. Він працював старанно і сумлінно ставився до своїх обов'язків. Він виявляв повагу до людей, а також завжди був справедливим і добре ставився до кожного. Він розробляв і впроваджував закони, які б дозволили талановитим людям отримати хорошу роботу. У такий спосіб за ним закріпилася слава видатного прем’єра.

Старість сильно підірвала здоров'я Фан Сюаньліна. Дізнавшись про це, імператор Тайцзун запросив його у свій розкішний палац і дарував йому право їздити на паланкіні і злазити з нього тільки при зустрічі з імператором. В обох виступали сльози, коли вони бачили один одного. Імператор наказав своїм лікарям щодня відвідувати Фана і кожен день передавав йому їжу з імператорського столу. Настрій імператора коливався в залежності від новин про стан здоров'я Фан Сюаньліна.

Зібравши своїх синів, Фан Сюаньлін сказав їм: «Я зараз у вкрай важкому стані і користі з мене не багато, але милість Тайцзуна, яку він мені надав, величезна. Я не можу розчарувати мудрого імператора. Зараз наша держава живе в мирі та злагоді, і всі справи налаштовані належним чином, за винятком напружених відносин з Когурьо (стародавньою корейською державою). Імператор у гніві оголосив їм війну, і я не наважився зупинити його. Однак якщо я не зможу переконати його у тому, наскільки це ризиковано, то помру, шкодуючи про це». Написавши звернення до Тайцзуна, Фан Сюаньлін закликав укласти перемир'я з Когурьо для блага людей. Коли імператор Тайцзун прочитав лист, він зітхнув: «Він все ще хвилюється про мою імперію, хоч сам тяжко хворий».

Стан Фана все погіршувався, тому Тайцзун відправляв своїх людей, щоб вони постійно доглядали за ним. Пізніше Тайцзун і наслідний принц особисто прийшли до Фана, щоб висловити повагу і проститися з ним. У 70 років Фан Сюаньлін помер. Щоб вшанувати Фан Сюаньліна, імператор заборонив всім входити до імператорського двору наступні три дні.

32 роки Фан Сюаньлін віддано служив імператору Тайцзуну. Він залучав до служби гідних і талановитих людей, а також розробив і впровадив багато законів і принципів династії Тан. Він ніколи не зловживав своїм службовим положенням, і все своє життя дотримувався скромності та помірності. Нащадки шанують і згадують його як взірцевого прем’єр-міністра.
Девід Ву, Велика Епоха
Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...