• «Бійня»: книга, що викриває темний бік Китаю

  • Субота, 18 жовтня 2014 року
Автор книги «Бійня» Ітен Гутманн об'їде вісім міст по всій Канаді, аби представити свій новий твір і поспілкуватися із зацікавленими сторонами про результати свого розслідування

Автор книги «Бійня» Ітен Гутманн об'їде вісім міст по всій Канаді, аби представити свій новий твір і поспілкуватися із зацікавленими сторонами про результати свого розслідування. Фото надано Ethan Gutmann

Коли у 2006 році в Китаї вперше з'явилися повідомлення про насильницьке видаляння органів у послідовників Фалуньгун, в американського письменника і досвідченого аналітика по Китаю Ітена Гутманна вони викликали скепсис.

Але його думка змінилася після того як він зустрівся із послідовницею Фалуньгун у Торонто, і вона випадково згадала в розмові, що, коли вона у Китаї перебувала в ув'язненні за свої переконання, їй проводили медогляд.

У китайських в'язницях послідовників Фалуньгун зазвичай катують і піддають приниженням. Чому раптом медогляд?

«Увімкнувся мій нюх розслідувальника», — каже Гутманн, який став писати про Фалуньгун у 2002 році, через три роки після того, як китайський режим почав широкомасштабну кампанію переслідування тих, хто займається цією духовною практикою.

Так почалося його семирічне розслідування і збір інтерв'ю, на основі яких було укладено книгу «Бійня: масові вбивства, видаляння органів і секретне вирішення Китаєм проблеми інакодумства».

Продаж людських органів для отримання прибутку — тема неприємна. У Китаї щороку гинуть тисячі людей, які стали джерелом постачання життєво важливих органів до цієї вельми прибуткової галузі. Такою брудною роботою займаються як військові, так і цивільні лікарні, й уряду про це відомо.

Письменник, аналітик по Китаю і дослідник у сфері прав людини Ітен Гутманн дивиться на свою нову книгу «Бійня» у віконній вітрині книжкового магазину Frick у Відні, де він нещодавно проводив публічне читання

Письменник, аналітик по Китаю і дослідник у сфері прав людини Ітен Гутманн дивиться на свою нову книгу «Бійня» у віконній вітрині книжкового магазину Frick у Відні, де він нещодавно проводив публічне читання. Фото надано Ethan Gutmann

Вирішення проблеми інакодумства


Як це почалося, і хто стає жертвами?

Використовуючи форму інтерв'ю від першої особи, Гутманн реконструює події, крок за кроком знайомлячи читача із розвитком масового викрадення органів у в'язнів. Це почалося з уйгурів, які є тюркською національною меншиною Китаю, і поширилося на політичних дисидентів, а також послідовників Фалуньгун, які є в'язнями совісті.

Гутманн підозрює, що масове вбивство ув'язнених за гроші не було умисним планом. Воно починалося поволі, коли використовувалися органи страчених ув'язнених, і з часом розрослося. Виявившись вигідною справою, воно швидко поширилося по всій країні і почало використовуватися також для знищення інакодумців чи інших небажаних осіб, незважаючи на те, що такі методи незаконні і є злочином проти людяності.

«Керівництво знало про це, і це спонсорувалося державою — зрештою, це держава допустила таке і заохочувала це», — каже Гутманн.

Поступове збільшення кількості операцій із трансплантації в Китаї почалося приблизно у 2000 році, що збігається з безперервними арештами великого кількості послідовників Фалуньгун після того, як у липні 1999 року це вчення заборонили. На той час, згідно з оцінками, в Китаї займалися Фалуньгун 70—100 мільйонів людей.

Без свідомості, але не вбитий


Річна кількість трансплантацій у Китаї в середньому становить близько 10 тисяч. Хоча Пекін і визнає видаляння органів у страчених ув'язнених, число страчених на рік складає близько 2 тисяч, і воно скорочується. Тоді звідки ж береться решта? Докази вказують на в'язнів совісті — переважно послідовників Фалуньгун, а, крім того, тибетців, уйгурів і домашніх християн, яких запроторили до в'язниць, але, звісно, не занесли до списку тих, кого мають стратити.

Щоб отримати свіжі органи, здатні пережити суворі умови трансплантації, ув'язнених приводять у несвідомий стан, «відключають», але не вбивають. Вони перебувають у глибокому шоці, і завдяки цьому їх можна оперувати без використання анестезії, яка б заспокоїла тіло, поки будуть видалятися органи. Органи негайно доставляють до лікарні і пересаджують пацієнтам, які очікують на трансплантацію.

Найбільше холодить кров те, що ув'язнені, коли їхні тіла потрошать, все ще живі, і під час хірургічних операцій були зафіксовані їхні крики.

Багато з тих, у кого Гутманн взяв інтерв'ю, розповідають про те, що їх заарештували за заняття Фалуньгун, а потім в ув'язненні їм проводили медогляд. Жодним іншим ув'язненим не роблять таких медоглядів — тільки тим, кого вважають потенційними донорами органів. Якщо їх визнають достатньо здоровими, робиться аналіз крові, аби можна було перевірити сумісність із пацієнтом, і за необхідності їх використати.

Новий орган у Китаї можна знайти всього за кілька тижнів. У всіх інших країнах час очікування становить щонайменше два роки.

Зміна дискусії


Книга «Бійня: масові вбивства, видаляння органів і секретне вирішення Китаєм проблеми інакодумства» Ітена Гутманна вийшла у світ 12 серпня 2014 року
Книга «Бійня: масові вбивства, видаляння органів і секретне вирішення Китаєм проблеми інакодумства» Ітена Гутманна вийшла у світ 12 серпня 2014 року. Фото: Пем Макленнан/Велика Епоха

Що ж стосується реакції на його книги, Гутманн сказав: «Думаю, ключовим із того, що ви виявите, є те, що жоден читач, ніхто з тих, хто прочитав книгу, не сказав, що не були зроблені висновки, і не піддав сумніву наведені мною докази. Жоден. Ось що є найважливішим. Це дуже обнадіює».

«Думаю, саме тому книга може змінити напрям дискусії із запитання „Таке справді відбувається? “ на запитання „Що ми можемо стосовно цього зробити?“»

Із 19 жовтня Гутманн побуває у восьми містах Канади для просування книги і поговорить із зацікавленими сторонами про результати свого розслідування. 20 жовтня він візьме участь у громадському форумі у бібліотеці та архівах Канади в Оттаві, щоб обговорити результати свого розслідування і те, як Канада має відреагувати на насильницьке видаляння органів у Китаї.

21 жовтня він виступить на слуханнях Підкомітету із міжнародних прав людини і спільно з депутатами візьме 22 жовтня участь у форумі на Парламентському пагорбі.

За словами Гутманна, першим важливим кроком є стримування трансплантаційного туризму в Китай, і Канада може стати у цьому прикладом.

«Канада може відіграти тут провідну роль і може навіть покласти край тому, що хвіст виляє собакою, де в ролі собаки виступає Америка», — пояснює він.

«Думаю, одна очевидна річ, яку ми маємо зробити в Америці, це зупинити трансплантаційний туризм у Китай. Якщо ми зможемо зупинити такий туризм до Китаю з Америки, то зможемо зупинити його в таких місцях, як Австралія, Канада, Європейський союз...».

Місця, які Гутманн відвідає в Канаді, і дати:


Монреаль: 19 жовтня
Оттава: 20, 21, 22 жовтня
Торонто: 23 жовтня
Ванкувер: 25 жовтня
Кортні: 26 жовтня
Вікторія: 27 жовтня
Едмонтон: 28 жовтня
Калгарі: 29 жовтня
Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...