• Чи можливо зберегти культуру Тибету в умовах репресій зі сторони компартії Китаю?

  • Понеділок, 4 лютого 2008 року

На своїй батьківщині тибетці вже протягом півстоліття страждають від гонінь та репресій зі сторони китайської влади. Дуже багато мешканців Тибету загинули в роки китайської культурної революції. Вбитих скидали в долини з гір, а живих змушували танцювати на їхніх тілах, потім розстрілювали й „танцюючих”. Їхні тіла кидали в річку внизу долини. Багато зникло без вісті, десятки тисяч померли в трудових таборах Китаю, чимало життів забрав голод (1968-1973).

Нині китайська компартія планує переселити 52 тисячі тибетських пастухів та селян, змушуючи їх брати кредит на будівництво кам’яних будинків, примушуючи пастухів відмовитися від звичної для них роботи на пасовищі. Компартія Китаю вимагає від тибетців підписання петиції проти повернення Далай-лами – духовного лідеру Тибету, у відповідь на прийняття ним вищої нагороди США.

Китайський уряд займається переселенням тибетців, змушуючи їх відмовитися від традиційного життя, що завдає шкоди їхній культурі. Тільки в 2007 році з Тибету в Індію, у місто Дхарамсала, емігрувало 2 230 чоловік. Це в основному молодь, яка приїхала з метою отримати освіту.

В умовах гноблення неможливо зберегти етнічну самобутність Тибету, це можливо лише тоді, коли буде здобута регіональна автономія у складі Китаю. Тоді ж можна буде зупинити й нехтування правами людини в Тибеті, знищення унікальної неповторної природи, припинити переселення китайців та жорстокі репресії.

У далекому минулому через відсутність шляхів сполучення, це місце довгий час було відрізаним від зовнішнього світу. Адже воно простягається на найвищому нагір’ї Землі, яке називають „дахом світу”. Висота його складає понад 4 800 метрів над рівнем моря. Отже, Тибет – абсолютно своєрідне за природними умовами місце. Вчені стверджують, що під високогірним плато перебуває гаряче озеро, і різниця між розмірами частинок на поверхні та всередині Тибетських гір дозволяє озеру тримати плато, як на подушці.

 

Але головне для народу Тибету – це його культурна спадщина. Організація „Друзі Тибету” сильно хвилюється щодо збереження чудової тибетської культури, яка перебуває на краю зникнення. Тибетський народ упродовж багатьох років проявляв стійке терпіння і зараз зберігає непорушний спокій. А відмова від зброї – це принцип життя тибетців, запозичений із мудрих, стародавніх учень.

 

Мистецтво Тибету консервативне: архітектура будинків обов’язково включає яскравий орнамент під дахом, що надає нарядності, а вікна виділені чорною фарбою. Вежі, за традицією, пляшкоподібні (субурган). Монастирі скромні, а палаци розкішні, оформлені з вражаючою пишністю: вилиті із золота статуї інкрустовані бірюзою, коралом. Ступи, урни також вилиті із золота. Вироби з бронзи, міді відзначаються великою ювелірною тонкістю; металічний орнамент, немов мереживо, покриває рельєфну поверхню посудин, курильниць, шкатулок.

Вражає нарядність, пишність картин та ікон, написаних у стилі танка, гадрі, салю. Розписи прикрашають стіни будівель палаців. Мистецтво Тибету – це витончена фантазія, велика досконалість і багатоманітність видів.

Але ось прикро, що з метою наживи розкрадаються предмети стародавнього унікального мистецтва. У Китаї лише на одному аукціоні у січні 2008 року чотири витвори мистецтва були продані за 3,4 млн доларів, а через тиждень були продані 87 буддійських предметів на суму 10,4 млн доларів. Господар однієї з галерей каже, що кожний хоче поставити в своєму домі статую Будди, щоб знайти спокій у душі.

Організація „Друзі Тибету в Ізраїлі” існує з 1989 року, з того часу, як група ізраїльської інтелігенції відвідала в індійському місті Дхарамсала уряд Тибету у вигнанні. Ізраїльтяни дізналися про особисту трагедію людей, їхні труднощі в об’єднанні розповсюджених по всій Індії груп, про їхні соціальні та матеріальні проблеми. Мета „Друзів Тибету” – допомогти тибетцям, які перебувають за межами батьківщини. Створення пунктів необхідної допомоги обговорюється ізраїльтянами з урядом Тибету в Дхарамсала.

Товариство „Друзі Тибету Ізраїлю” бере участь у міжнародних форумах підтримки Тибету. Делегації спеціалістів та подвижників у сфері медицини, освіти, програмування, сільського господарства з Ізраїлю вирушають до Індії для допомоги тибетським біженцям.

Завдяки проекту товариства „Друзі Тибету в Ізраїлі” організована допомога дітям-сиротам Тибету. Сім’ї, не тільки мешканців Ізраїлю, але й у всьому світі всиновлюють тибетських сиріт. Деякі оплачують їхнє навчання, інші забезпечують їм проживання. Щомісячне пожертвування кожного вкладника складає 30 $. Проект „Арава” в Ізраїлі забезпечує навчання тибетських студентів з Індії веденню сільського господарства, навчання на курсах медицини та соціальної роботи. Ізраїльтяни також допомагають в організації музею в Дхарамсала „Народ Тибету в Дхарамсала”.

У січні 2008 року в Єрусалимському університеті на відділенні мистецтв відбулася наукова конференція „Заглибимося східніше”, під девізом „Збережемо культуру Тибету”. Викладачі, вчені-сходознавці ізраїльських університетів, колекціонери, любителі та друзі Тибету зібралися, щоб глибше розкрити проблему.

Вчений У. Барталь торкнувся фактів історії, які свідчать про катастрофу та геноцид тибетської культури і мистецтва, 6 тисяч монастирів спалено, спілкування тибетською мовою заборонено, говорити можна лише мовою мандарин, впроваджується китаїзація в усі сфери життя Тибету.

Представник тибетських студентів, які навчаються в Ізраїлі, Танзін Легше дав інтерв’ю для газети „Велика Епоха”. На питання „Як можна зберегти мистецтво та культуру в умовах такого тривалого засилля компартії Китаю?” Танзін відповів:  „Шість мільйонів тибетців розкидані по світу. Основна частина общини втекла до Індії. На батьківщині, у Тибеті, компартія Китаю забороняє практикувати буддійську релігію, у нас забрали це основне право на віру. На мій погляд, ні культуру, ні мистецтво не можливо зберегти за таких умов. В Ізраїлі нас 50 студентів, вивчаємо сільське господарство. Коли наш час навчання закінчиться, приїздить нова група”.

У словах Танзіна – ноти розпачу. Керуючись стародавньою філософією, тибетці вважають, що мають право на самовираження та самовизначення, але вони не завдають шкоди тим, хто ворогує з ними. Щоб не вдаватися до насилля, краще поступитися й відступити.

Лілія Фаліда. Велика Епоха
Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...