• Перехресні лиха у сфері прав людини: пересадка й торгівля органами

  • П'ятниця, 29 лютого 2008 року

Прогрес науки в сфері медицини й техніки сприяв прискореному розвиткові такої галузі, як трансплантація, в усьому світі. Проте прірва між можливостями донорства й попитом на донорські органи надалі росте.

В Європі, наприклад, середня тривалість очікування органу становить близько трьох років. Прогнозується, що до 2010 року час очікування збільшиться до десяти років.

В одній лише Західній Європі зараз 120 тисяч хворих знаходяться на хронічному діалізі та 40 тисяч стоять у черзі на отримання нирки. Щороку від 15 до 30% із них вмиратиме через нестачу органів.

Багато пацієнтів звертаються до торговців внутрішніми органами. Деякі люди, серед них і злочинці, розглядують нестачу органів як гарну можливість, щоб заохочувати людей з бідних країн продавати свої органи. Ними рухає бажання й можливість розбагатіти: донорам нирок платять від 2 500 до 3 000 доларів, а одержувачі органів платять від 100 000 до 200 000 доларів.

Недавно Центр біоетики при Міжнародному союзі гуманізму й етики провів круглий стіл на тему: «Перехресні лиха у сфері прав людини: пересадка й торгівля органами». Під час обговорення було піднято багато етичних, медичних, соціальних і юридичних проблем.

Серед учасників круглого столу були представники з ООН, Ради Європи, Центру біоетики при Університеті Пенсільванії, відділу пересадки тканин при Нью-йоркському університеті, а також із відділу хірургії та трансплантології при Вестчестерському університеті. Основну аудиторію склали студенти, журналісти, професори, фізики та інші зацікавлені люди.

Детально обговорювалися ринки торгівлі органами. Професор Арт Каплан з Університету Пенсільванії відзначив, що послідовники Фалуньгун уже тривалий час виражають тривогу за своїх друзів-практикуючих, які містяться у в'язницях і трудових таборах Китаю та використовуються як джерело органів для багатих пацієнтів як усередині країни, так і за кордоном.

Один із членів аудиторії згадав у своїй доповіді про «Звіт про незалежне розслідування...», проведене двома канадцями - колишнім членом канадського парламенту Девідом Кілгуром і адвокатом Девідом Мейтасом - в якому вони навели факти вбивств послідовників Фалуньгун заради отримання у них органів.

У своєму звіті канадці представили 33 здобутих докази, включаючи різні документи, свідчення очевидців і телефонні дзвінки в лікарні Китаю, де, як стверджується, лікарі визнали наявність органів від послідовників Фалуньгун. Докладнішу інформацію щодо цього дивіться на сайтах: www.organharvestinvestigation.net і www.david-kilgour.com.

Рахіль Маянджа, спеціальний радник Генерального секретаря ООН із гендерних питаннях і покращення становища жінок, відзначила у своїй промові, що деякі бідні люди жертвують органами, щоб поліпшити фінансове становище. Мод де Боєр-Букікіо, перша жінка, що стала заступником Генерального секретаря Ради Європи, підкреслила необхідність узгоджених зусиль багатьох урядів у боротьбі проти торгівлі органами.

Професор Халід Бат із факультету хірургії і трансплантології Вестчестерського університету зачепив роль бідних людей у донорстві органів. Він торкнувся історії трансплантації, відзначивши, що перша пересадка нирки була здійснена в 1954 році, і нагадав, що основоположна причина трансплантації - це порятунок життів.

Професор Бат назвав три спонукальні мотиви донорства: емоційний, альтруїзм і гроші. Він також запропонував: для того щоб сприяти збільшенню кількості донорів, необхідно підвищувати якість первинної медичної допомоги і піклуватися про здоров'я донора.

Професор Томас Діфло з відділу трансплантаційної хірургії при Нью-йоркському університеті підняв складну і постійно зростаючу проблему «трансплантаційного туризму». За недавніми відомостями Об'єднаної мережі обміну органами (UNOS), в Америці близько 98 тисяч чоловік чекають на органи для пересадки. Було сказано, що торік пожертвували органами 30 тисяч донорів.

Др. Діфло сказав, що більшість організацій охорони здоров'я в США виступають проти ринків органів і грошових винагород за донорство. Він також відмітив, що органи, придбані на ринку органів, часто гіршої якості й мають підвищений ризик виникнення відхилень в одержувачів органів.

Потім він поділився своїм власним досвідом трансплантолога. Одного дня до нього прийшов американський китаєць, який повернувся з Китаю після пересадки органу від страченого в'язня. Це спонукало доктора задуматися над важливими етичними питаннями.

Др. Діфло представив результати розслідування, проведеного ним спільно з репортером у Китаї та опублікованого в 1999 році в газеті Village Voice, про те, як у двох китайських в'язнів були вилучені органи без згоди їхніх сімей.

Др. Діфло підрахував, що в 2006 році було здійснено 6000 операцій пересадки нирки, середня ціна яких становила 80 тисяч доларів за кожну операцію. Таким чином, сума грошового обігу на ринку трансплантаційних послуг при найскромніших підрахунках щороку становить близько півмільярда доларів.

У процесі цієї експертної зустрічі з'явилися такі потенційні рішення: створити ефективнішу правову основу боротьби проти торгівлі органами; ужити заходи з поліпшення здоров'я в «країнах-донорах»; виявити незаконних донорів і заборонити медичну страховку для пацієнтів, що отримали орган за кордоном. Крім того, всі, хто залучений у процес торгівлі органами, включаючи посередників і самого донора, мають нести кримінальну відповідальність.

Автор кандидат наук Ана Літа - директор Центру біоетики при Міжнародному союзі гуманізму й етики - громадської організації, яка займається ретельним і своєчасним аналізом біоетичних проблем, що виникають у різних країнах світу. Докладніша інформація на сайті humanistbioethics.org.

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...