Порушення прав людини

Двадцятиріччя з дня смерті Андрія Дмитровича Сахарова зобов'язує нас не тільки згадати великого правозахисника, але й замислитися: чому його спадщина не отримала гідного продовження, мовиться в заяві Московського бюро з прав людини.

Дискримінація жінок і насильство в сім'ї є поширеним явищем у Таджикистані. Від третини до половини жінок регулярно зазнають фізичного, психологічного та сексуального насильства з боку чоловіків та їх родичів, інформує «Міжнародна амністія».

Нападник вибирає свою жертву за переляком в очах: що робити, щоб не стати жертвою злочинця.

«Використання дітей у конфліктах — огидний злочин, який руйнує фундамент суспільства», — заявила американська актриса Анджеліна Джолі в Гаазі, де проходив суд над Томасом Лубангою. Лубанга — військовий лідер, який був звинувачений у використанні дітей, як хлопчиків, так і дівчаток, під час п'ятирічної громадянської війни в Демократичній республіці Конго.

Коли я був хлопчиком, я з захопленням читав пригодницький роман «Метелик», де розповідалося про життя Анрі Шар’єра. Французький суд відправив його відбувати покарання в колонії на південноамериканському узбережжі за злочин, який він не скоїв. Шар’єр, який отримав прізвисько «Метелик» за татуювання на грудях, зумів втекти з кількох в'язниць, включаючи втечу на плоту з кокосових горіхів з практично неприступного «Чортового острова».

Навіть у рамках правової системи комуністичної партії Китаю (КПК) переслідування протизаконне. Для засудження послідовників Фалуньгун* судова система Китаю використовує статтю 300 Кримінального кодексу, яка спирається на «Перешкоду виконанню державних і адміністративних законів...

20 липня 1999 року комуністична партія Китаю (КПК) розпочала повсюдну кампанію переслідування Фалуньгун*. Це жорстоке переслідування триває вже більше 10 років і є із самого початку протизаконним в усіх відношеннях.

Мене зустріла тепла посмішка, коли ми ще й не встигли представитися один одному. Так я познайомився в Гамбурзі з Ребією Кадір, головою Всесвітнього уйгурського конгресу.

Країни, що розвиваються, регулярно засуджують жорстоке ставлення до ув'язнених. Подібне звинувачення можна пред'явити й індустріальним країнам, які не лише самі застосовують подібні заходи, але й експортують їх в інші країни.

Незалежний дослідницький звіт «Кривавий урожай» про вилучання органів у тисяч живих послідовників Фалуньгун*, авторами якого є колишній Держсекретар Канади з питань Азійсько-тихоокеанського регіону Девід Кілгур і міжнародний адвокат Девід Мейтас, в грудні минулого року був внесений міністерством юстиції Росії до списку екстремістських матеріалів.

«Звіт про перевірку тверджень щодо вилучання органів у послідовників Фалуньгун у Китаї», а також основна книга вчення Фалуньгун «Чжуань Фалунь» та інші матеріали, в яких послідовники Фалуньгун закликають усіх людей доброї волі допомогти зупинити переслідування мирними, ненасильницькими способами, були визнані рішенням Первомайського районного суду м. Краснодара екстремістськими. Таке відбувається лише в Росії. Юрист, член Харківської правозахисної групи Інна Сухорукова погодилася прокоментувати ситуацію.

«Зачищання» «Порталу-Credo.Ru» — незалежного Інтернет-видання про релігію — частина операції із «забезпечення» Помісного собору Російської православної церкви московського патріархату (РПЦ МП)? Увечері 23 січня близько 21:30 за невстановленими причинами був зупинений доступ користувачів Інтернету до незалежного інформаційно-аналітичного видання про релігію «Портал-Credo.Ru»

В 1787 році Томас Джеферсон, третій президент Сполучених Штатів Америки, сказав, що, якби йому довелося вибирати між урядом без газет або газетами без уряду, то він без коливань надав би перевагу останньому. Більшість демократів сьогодні у світі далекі від цього, але ця точка зору має багато прихильників. Немає сумнівів у тому, що незалежні засоби масової інформації є одним із основних інститутів демократії...

Незадовго до Олімпіади 1980 року в Ізраїлі був підготовлений до видання перший у світі путівник по радянських тюрмах. Авторами цього видання були Елеонора та Авраам Шифріни, вихідці з Радянського Союзу, які приїхали до Ізраїлю в 1970-х роках.