• Фінансувати чи не фінансувати пересадки органів у Китаї?

  • Середа, 27 грудня 2006 року
Спеціальна комісія Кнесету (ізраїльський парламент) обговорила питання фінансування пересадки органів з тіл увязнених, засуджених до страти: процес, моральні та етичні дилеми і ухвалення рішення.

Четверо з членів сім'ї Рана Вахануна захворіли ідентичним захворюванням, при якому була потрібна пересадка серця. Один з синів помер в процесі очікування пересадки. Дружина і двоє синів все ще чекають. На його думку, тільки поїздка до Китаю може врятувати їх. Авраму Авельсону була зроблена пересадка в Китаї: "Мені 66 років і я був 127-м у списку (список очікування пересадки в Ізраїлі). Скільки разів мені потрібно було померти, щоб стояти на початку списку?"


Ран Ваханун вірить, що органи для пересадки поступають від потерпілих в численних автомобільних аваріях в Китаї. Але, останнім часом, багато публікацій проливають світло на справжні джерела цих органів. Коли, з одного боку, знаходиться людина або члени її сім'ї, які помруть, якщо не провести термінову пересадку, а з іншого, часто, безневинна людина, засуджена до страти, то перед нами постає складна моральна дилема.

Парламентська комісія терміново взялася за розгляд етичних і моральних аспектів цього питання і всього, що пов'язане з громадським фінансуванням, тобто оплата лікарняними касами поїздок за кордон для пересадки органів.

"Замовити" вбивство з метою витягнути органи з жертви


Вражаючі відомості з Китаю про те, як врятувати людей, що постраждали від сильних опіків, шляхом їх закутування цільною шкірою мертвого, привели депутата ізраїльського парламенту Арьє Ельдада, що є одним з ініціаторів цього обговорення в комісії, до поїздки в Китай для дослідження питання. Згідно з його звітом в комісії, на його питання до одного з лікарів про те, яким чином останньому вдається заморозити таку значну частину шкіри, лікар відповів, що він користується "свіжою шкірою".
 
"Звідки у вас "свіжа шкіра", коли є терміновий потерпілий?"- запитав його професор Ельдад, на що лікар відповів: "У кожен даний момент в Китаї є близько 3000 увязнених, засуджених до страти, і, коли поступає людина, що важко постраждала від опіків, яку треба врятувати, я передаю відповідним органам розмір людини, а вони, в свою чергу, підбирають відповідного ув'язненого і тут же надають чинності його вироку (страті)." "Тоді я й зрозумів" - говорить проф. Ельдад, - "що цей "чудовий" китайський метод не застосовний для нашої країни. Як з'ясовується, мова йде не тільки про злочинців, але й про тих людей, що протистоять комуністичному ладові. Тут йдеться про живий банк жертводавців органів".

Свідчення страхітливих вбивств людей, у яких видаляють органи для пересадки, дійшли й до Американського Конгресу. Про це розповів на комісії доктор Яків Лаві, завідувач відділенням з пересадки серця в одній з найбільших лікарень Ізраїлю "Шива". Їм (людям) роблять постріл в голову, й, іноді ще будучи живими, вони поміщаються в машину швидкої допомоги, яка вже стоїть в потрібному місці з лікарями, що видаляють органи. Він також розповів комісії про незалежне розслідування Девіда Кілгура, колишнього члена канадського парламенту, і Девіда Мейтаса, адвоката з прав людини, опубліковане в липні 2006 року, в якому повідомляється про десятки тисяч практикуючих "Фалунь Дафа" (східна система вдосконалення душі та життя), які ув'язнені в концтаборах, що й досі існують в комуністичному Китаї, і звідти, за замовленням, переводяться в підпільні лікарні для видалення у них органів, після чого їх тіла спалюються у крематорії.

Неймовірна легкість застосування страти в Китаї

Представник Амнесті в Ізраїлі, Ілан Лунай розповів, що тільки останнім часом заступник міністра охорони здоров'я Китаю визнав, що джерелом 90 відсотків органів є ув'язнені, засуджені до страти, і що Амнесті оцінює кінцеву цифру таких страт набагато вищою від офіційно оприлюднених даних. "У Китаї" - говорить він, - "страчують навіть за крадіжку свинини або за приховування податків. За це вбивають людей в страхітливій формі."


Доктор Лаві, грунтуючись на свідченнях Американського Конгресу, розповів про окремий випадок, що конкретизує ставлення влади Китаю до людських життів. На одній із страт після пострілу в голову ув'язнений не помер і продовжував борсатися між життям і смертю. Коли стрілець попросив дозволу на другий постріл, представники закону йому відповіли: "Заощадь патрон" (за встановленними правилами в Китаї за кулю платить сім'я жертви). Доктор Лаві виразив свою переконаність у тому, що вже 20 років в Китаї страчують людей за замовленням заради продажу органів для пересадки, і що багато чиновників здобувають від цього грошові прибутки.



Чи перевіряють лікарняні каси джерело органів?

При розгляді справи про трансплантацію порушилося питання про те, чи погодився оперований або члени його сім'ї на використання його органів. "Ми намагалися прийти до узгодженості" - говорить представник лікарняної каси Леуміт - "але не змогли знайти відповідь в жодного офіційного органу або у Мінохоронздоров'я Китаю. Якщо посилати туди людей, то тільки через посередницькі організації. Ми хотіли отримати квитанцію з лікарні і не отримали." Щодо складнощів перевірки джерела органів зав. лікарняної каси Клаліт заявляє: "Ми не прискіпуємося до істинності запевнення. Можна назвати це очищенням своєї совісті".


Мінохоронздоров'я і лікарняні каси Ізраїлю виражають загальну однозначну позицію, що забороняє експлуатацію громадських грошових коштів з метою торгівлі органами. Але в реальності, сьогодні є лише меморандум генерального директора Мінохоронздоров'я з розпорядженням не фінансувати пересадку органів в Китаї. Проте меморандум - це не закон і не поправка, і якщо клієнт вимагає фінансування судовим шляхом, то суд може зобов'язати лікарняну касу сплатити пересадку в Китаї, як вже було в минулому. Представник Амнесті роз'яснив, що закони гранично зрозумілі. Закон всесвітньої організації охорони здоров'я свідчить, що торгівля людьми заборонена, і що Ізраїль зобов'язаний дотримуватись цього закону. На питання: "Чому ви не їдете до Китаю?" - він відповів: "До Китаю важко добратися. Вони не дозволяють добиратися".

"Навіть коли йдеться про піднесені цілі, є обмовки"

Депутат парламенту Захава Гальон, який також є одним з ініціаторів обговорення, відзначила ситуацію, при якій розмова про сладнощі тих, що потребують органів, привела до того, що багато хто став закривати очі на торгівлю органами, і що на даній комісії треба встановити стандарти. "Навіть коли йдеться про піднесені цілі, є обмовки" - сказала вона - "ми повинні бути пильними в цьому питанні, оскільки в Китаї створюють склад людських запчастин. "


Адвокат Натан Самух, представник Міністерства охорони здоров'я, підтримав опцію знаходження альтернативного рішення у зв'язку з оприлюдненими фактами про походження органів: "Я згоден, що не потрібно створювати одну проблему для вирішення іншої" - сказав він, і запитав, чи готові ми були прийняти в Ізраїлі те, що роблять в Китаї. "Метод оцінки" - говорить він, - "повинен бути абсолютно ідентичним як стосовно Китаю, так і Ізраїлю". Доктор Лаві поставив комісії запитання: "Якби нацисти збиралися видаляти органи у євреїв, адже у будь-якому випадку їх доля вирішена, з'явилася б у кого-небудь з нас думка погодитися з цим?"

Рішення комісії

"Розповіді про такі випадки вкрай несамовиті, і кожен повинен запитати себе, як би він вчинив у такій важкій ситуації" - підсумувала депутат Гальон, - "але...не можна ж давати легітимацію торгівлі органами живої людини. Не можна навіть думати про те, що людські органи представлятимуть склад запчастин." Депутат Ельдад погодився, що заповідь не може виконуватися за рахунок злочину. "Можливо, саме такі страхітливі факти, які були представлені перед вами сьогодні, підштовхнуть всіх тих, хто повинен ухвалювати важкі рішення: Мінохоронздоров'я, Рабінат, і покаже їм яка альтернатива - вбивство людей заради органів."


В кінці обговорення голова комісії, депутат Моше Шароні, оповістив ухвалене рішення: "Комісія проти будь-якої дії, пов'язаної з торгівлею органами і проти будь-якого явища, сенс якого полягає у використанні тіла людини без її згоди, як засіб для видаляння органів після її смерті, і комісія бачить в цьому значне порушення прав людини. Комісія прискорить свої обговорення щодо закону про видаляння органів з мертвих людей.

Тема, пов'язана з джерелами органів, яка ще не розкривалася повною мірою

Слова, висловлені рабином Шафраном з Головного Рабінату, викликали невдоволення у частини присутніх. Рабин Шафран сказав, що "навіть якщо, на наш жаль, цей потворний режим (комуністичний) страчує людей, то я не бачу несправедливості у використанні цього явища, щоб рятувати інші життя. Ми несемо відповідальність за своїх хворих." Він погодився з тим, що повинен бути суворий контроль щоб "через" нас не вбивали людей, але "я ніяк не можу зрозуміти, що вже такого жахливого у взятті органів для порятунку іншої людини."

 
В процесі обговорення деякі із спікерів намагалися акцентувати той факт, що мова йде не про присуджених до страти, "доля яких вже вирішена", а про людей, яких комуністичний лад в Китаї хоче прибрати, і тому він використовує їх як засіб для самозбагачення. Один з таких спікерів, Рої Бар-Ілан, представник асоціації Фалунь Дафа в Ізраїлі, заявив, що Китай містить сотні тисяч живих людей в концентраційних таборах як "банк пожертвувань органів". "Ці люди ніколи не стояли перед суддею, їм не виносили смертного вироку, вони не проходили судового процесу і вони пронумеровані за групою крові."

Чи є альтернативне рішення для пересадки органів?

Більшість професійних представників стверджують, що є альтернатива пересадки органів в самому Ізраїлі. За даними, переданими професором Гавріелем Гурманом з національного центру пересадки органів, в Ізраїлі відсоток тих, що погоджуються пожертвувати свої органи складає менше 45 відсотків, тоді як в Європі він не менше 80 відсотків. В Ізраїлі лише 7 відсотків заповнили картку жертводавця органів, а в Європі - близько 40. "Скорочення таких розбіжностей вирішили б дану проблему" - говорить проф. Гурман, - "тут потрібна тривала кампанія, 365 днів в році щоб переконати ізраїльське населення, і це є обов'язком парламенту переконувати населення до пожертвування. Дуже мало випадків, коли вмираючий підписується і його сім'я заперечує. Зазвичай, решта членів сім'ї поважатиме його бажання ."


Гаді Бен Дрор, голова союзу із запису носіїв "картки жертводавця" повідомляє, що в Ізраїлі є достатньо пожертвуваних органів, щоб вирішити проблему хворих, і, якби рятували життя людей органами мертвих тут, то ніхто б не поїхав до Колумбії або до Китаю і заощадилися б величезні кошти. Доктор Лаві заявив на комісії, що якби лікарняні каси зертали один відсоток своєї уваги на те, що відводиться пересадкам, як це було зроблено в різних місцях Європи, то було б достатньо органів від мертвих (а не живих) людей.

Пожертвування органів і Галаха - єврейський релігійний закон (це не Тора, а вказівки як поводитися, написані стародавніми мудрецями і поповнені сучасними головними рабинами)

Протягом багатьох років в релігійній традиції було прийнято вважати, що пожертвування органів суперечить єврейському закону. З тих пір, як була порушена тема вбивства людей в Китаї з метою видаляння у них органів, прояснилася позиція головного рабинату в Ізраїлі, яка свідчить, що єврей, навіть якщо він релігійний, ще за життя, може підписати свою згоду на пожертвування ним органів після його смерті. Що найнесподіваніше, що багато рабинів заохочують пересадку органів для врятування життя і навіть дають їй визначення заповіді. Звичайно, в Ізраїлі дуже стежать за тим, щоб видалення органів жертводавця відбувалося лише після однозначно встановленої смерті.


Тому в Ізраїлі на сьогоднішній день сподіваються, що Рабинат передасть це повідомлення більшій кількості релігійних євреїв, щоб таким чином ще більше людей підписували свою згоду на пожертвування органів, і в майбутньому перейшли на використання органів тільки з тіл мертвих.

Далія Арпаз. Велика Епоха

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...