• Реформи в Китаї зустрічають опір

  • Вівторок, 3 грудня 2013 року
Си Цзиньпин Ли Кэцян Ван Цишань

Член Постійного комітету Політбюро Китаю Ван Цішань проходить повз глави комуністичної партії Сі Цзіньпіна (внизу ліворуч) і прем'єра Лі Кецяна (внизу праворуч) у Залі народних зборів 28 жовтня, Пекін, Китай. Ці три політики, Сі Цзіньпін, Лі Кецян і Ван Цішань стоять на чолі китайського режиму. Фото: Feng Li/Getty Images

Аналіз новин

На третьому пленумі Центрального Комітету 18 скликання, що проходив у Пекіні 9—12 листопада, на порядку денному перед вищим керівництвом компартії Китаю стояло питання проведення реформ. Вони стали головною темою в ході обговорення плану змін на 10 років, що пізніше було описано в офіційному повідомленні. Однак є підстави сумніватися в тому, чи вистачить у партії коштів, щоб реалізувати заявлені цілі.

Представлені партійним головою Сі Цзіньпіном реформи отримали холодний відгук. За словами людей, які обізнані щодо ситуації на пленумі, після прочитання Сі документа під назвою «Постанова з важливих питань, що стосуються всебічного поглиблення реформ» (далі по тексту — Постанова), в залі запанувала гнітюча тиша.

Сі Цзіньпін і прем'єр Лі Кецян очікували опору. У рамках підготовки до пленуму Сі вирушив до південної провінції Китаю Хунань, а Лі — до дальньої північно-східної провінції Хейлунцзян, щоб зустрітися з місцевими чиновниками.

Поїздкою до провінції Хунань Сі убив двох зайців. Розповівши чиновникам заздалегідь про заплановану реформу, він сподівався уникнути суперечок і конфліктів на самому пленумі. У той же час, він доніс до вищих посадових осіб провінції інформацію про те, що їхній обов’язок — «втілювати в життя ідеї третього пленуму».

Невпевненість Сі та Лі в тому, що їх підтримають, можна було прочитати в таких діях, як організація незвичайного навчального заняття в центральній партійній школі. За три дні до пленуму трьохсот чиновників — представників з провінцій зібрали і роздали їм промову Сі для вивчення. Під час пленуму вони утримувались у центральній партійній школі, і їм не дозволялося залишати її.

Протягом чотирьох днів засідання за закритими дверима велися дискусії. Сі та Лі не поспішали оприлюднювати Постанову. Але коли вищі посадові особи стали побоюватися, що подальше зволікання може зіграти погану роль, через три дні після завершення засідання, у п'ятницю 15 листопада, було опубліковано офіційне повідомлення.

Трикутник влади

Найбільше виграв від третього пленуму Ван Цішань. Як голова Центральної комісії з перевірки дисципліни, Ван виконував поставлену Сі задачу по боротьбі з корупцією. Під його пильним наглядом десятки чиновників були піддані образливому партійному допиту під назвою шуангуй.

Мало хто насмілювався кинути виклик або протистояти Вану на пленумі. Здається, що він отримав владу і заробив престиж в партії, і тепер встав на чолі одного з кутів владного трикутника, який був створений цією Постановою.

Постановою було засновано два нові органи: Комітет державної безпеки, головою якого став Сі Цзіньпін, а також Група з проведення реформ на чолі з Лі Кецяном. Комітет державної безпеки отримує пряму владу над усім, окрім економічних питань. Група з проведення реформ буде займатися економікою Китаю.

Загалом Комітет державної безпеки, Група з проведення реформ і Центральна комісія з перевірки дисципліни утворюють трикутник влади, який стоятиме на чолі режиму. Основою для успішної роботи цих трьох частин буде їх хороша взаємодія.

«Шляхи заплутані»

Співробітник одного з аналітичних центрів Пекіна так прокоментував Постанову: «Цілі ясні, але шляхи заплутані».

До прикладу, в Постанові було оголошено про скасування перевиховання через працю — про ліквідацію трудових таборів, в яких утримувалися злочинці, дисиденти, люди, що апелювали до уряду, і в'язні сумління.

Співробітники органів безпеки відправляли людей у табори в якості адміністративного затримання, для чого не потрібно було рішення суду. Проголошена Постанова дозволяє й надалі використовувати адміністративний арешт, але затриманих відправлятимуть вже не у трудові табори, а в інші установи.

Відомий пекінський експерт з правових питань зазначив, що в законному порядку в'язні можуть утримуватися в трудових таборах до двох років. Але у центрах перевиховання, або промивання мізків, як їх називають, термін затримання не обмежений. Таким чином, наслідки «реформи» можуть виявитися ще більш жахливими, ніж те, на що вона була направлена.

Земельна реформа

Ще одним невирішеним у Постанові питанням залишається земельна реформа.

Немає більш суперечливого питання у Китаї, ніж питання земельної політики. Місцеві органи влади проводять конфіскацію земель, щоб уникнути банкрутства.

Фермери та домовласники, що втратили своє майно, поповнюють велику групу невдоволених. За відібрані землі або житло вони отримали мізерні компенсації, якщо взагалі отримали їх, і деякі залишились без даху над головою.

У той же час тенденція серед місцевих чиновників вкладати гроші в нерухомість роздула мильну бульбашку у сфері нерухомості, яка ставить під загрозу всю китайську економіку.

Постановою було оголошено про намір закріпити за сільськими жителями право на володіння землею, однак важливі деталі такої реформи не були прописані.

Землі у сільській місцевості перебувають у колективній власності. Що це означає, не зовсім ясно. Чи є правовласником частки окрема людина або сім'я? У містах вся земля належить державі, а «власник» просто отримує право на користування нею. Чи зможуть «землевласники» продавати право на користування землею? Якщо так, то на який період?

Хоча це та інші питання щодо земельної реформи залишилися невирішеними, уряд твердо планує її реалізувати. Джерело, знайоме з деталями дискусії про реформу, сказало, що остаточне рішення Пекіна — «не допустити, щоб деталі зашкодили реалізації всього плану». Мета полягає в тому, щоб узаконити продаж сільських земель, а проблемні питання будуть вирішувати в міру їхнього виникнення, повідомило джерело.

Досягнення згоди і влада

Ши Цаншань, експерт з політики Китаю, який живе в США, розказав, що реформи третього пленуму — це здебільшого технічні уточнення, які залишають невирішеними фундаментальні проблеми системи.

За словами Ши, необхідні дві складові, щоб провести ґрунтовну реформу: це влада і досягнення згоди.

Ши вважає, що для досягнення згоди Пекіну потрібно вжити якихось екстраординарних заходів, наприклад, засудити культурну революцію Ден Сяопіна.

На початку китайської історії останнє слово було за імператорами, але з часом воно закріпилося за чиновниками. Наразі останнє слово — за системою, і, за словами Ши, корінна реформа повинна починатися саме з системи.

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...