• Китайські чиновники високого рангу причетні до звірств видаляння органів

  • Метью Робертсон | Велика Епоха
    Понеділок, 29 квітня 2013 року

видалення органів у Китаї

За годинниковою стрілкою: Бо Сілай, Цзян Цземінь, Ван Ліцзюнь. Фото: Feng Li/Getty Images

До того, як утекти до консульства США у лютому 2012 року, Ван Ліцзюнь був начальником поліції і керував широкомасштабним процесом примусового видалення органів у живих в'язнів сумління. А після того — розпочав найбільшу політичну бурю в історії китайської компартії.

У змові, що сягала верхівки керівництва компартії Китаю, Ван був простим посадовцем середнього рівня.

У місті Цзіньчжоу провінції Ляонін на північному сході КНР Ван Ліцзюнь керував науково-дослідною лабораторією та очолював місцеве бюро безпеки, які розміщувалися в одній будівлі. Його дослідження було зосереджено на вилученні органів у людей і трансплантології.

Працював Ван під патронатом Бо Сілая, опального чиновника, який у той час, коли Ван почав свої дослідження, був партійним головою провінції Ляонін.

Факти про причетність Вана були виявлені у 2006 році, через три роки після того, як він став керівником місцевого бюро громадської безпеки. Ван отримав нагороду, але не за боротьбу зі злочинністю: його команда зробила нові дослідження про те, як краще робити пересадку органів, вирізаних в ув'язнених, які на мить операції вирізання були ще живими. У команді Вана працювали хірурги, які освоювали нову техніку на «тисячах» піддослідних.

«Як усі ми знаємо, так звані „ дослідження на місцях“ є результатом кількох тисяч пересадок органів, зроблених нашвидкоруч», — сказав Ван Ліцзюнь у своїй промові під час отриманні нагороди.

Про своє дослідження він розповів так: «У мене, ветерана поліції, спостереження за тим, як когось страчують і як органи цієї особи пересаджують кільком іншим людям, викликало глибоке збудження».

«Ще живі»

Дослідників, які вивчали порушення законів під час пересадки людських органів у Китаї, глибоко вразили такі одкровення.

«Так звані „дослідження на місцях“, про які розповідає Ван Ліцзюнь — це місця, оснащені санітарними машинами, де безпосередньо страчували людей, або можливо лікарняні палати, де органи видаляли хірургічним шляхом», — сказав Ітан Гутман, автор багатьох статей про видаляння органів у китайських в'язнів совісті.

Девід Мейтас, канадський адвокат з прав людини, у співавторстві з колишнім держсекретарем Канади Девідом Кілгуром оприлюднив у 2006 році доповідь «Кривавий урожай» (книга вийшла у 2009 році) про вилучення органів у послідовників Фалуньгун. Про операції, що проходили під патронатом Вана, він сказав: «Вони не вбивали людей ін'єкціями, а лише паралізували ними, і видаляли органи, поки людина була ще жива».

Коли органи видаляються зі ще живих людей, ці органи свіжі, до того ж вірогідність їхнього відторгення після пересадки нижча. «Орган можна взяти відразу після того, як буде зафіксовано смерть мозку, але це набагато складніше», — сказав Мейтас.

У Китаї більшість органів для трансплантації беруть у в'язнів сумління. Мейтас підрахував, що у середньому на 10 тисяч операцій з пересадки органів, здійснених за останні роки в Китаї, 8 тисяч із них були органами послідовників Фалуньгун, 500 — інших в'язнів совісті, 500 — від добровільних пожертвувань родичів і 1000 — страчених в'язнів.

Журнал CQ Global Researcher, що спеціалізується на аналізі глобальних тенденцій, процитував слова Кілгура, Мейтаса і Гутмана як незалежних дослідників, які встановили, що 62 тисячі послідовників було вбито через вилучення у них органів у період 2000—2008 років.

Криваві руки

Не тільки Ван має закривавлені руки. За інформацією достовірного джерела, Бо Сілай разом зі своєю дружиною Гу Кайлай був першим, хто почав використовувати органи ув'язнених послідовників Фалуньгун. Бо тоді був губернатором провінції Ляонін (2000—2004 роки).

Цей злочин став можливим після одноосібного рішення колишнього лідера компартії Цзян Цземіня. Партійні чиновники, які зараз уже вийшли з партії, розповіли, що, розпочавши переслідування послідовників Фалуньгун, Цзян наказав, що Фалуньгун потрібно «викорінити» і в боротьбі з його послідовниками «будь-які заходи не будуть надмірні», «смерть буде вважатися самогубством». А таких, як Бо Сілай та особливо жорстоких по відношенню до послідовників Фалуньгун, колишній лідер компартії нагороджував.

Вилучення органів — це операція національного масштабу, у якій хірурги тісно співпрацюють з судами та співробітниками служби безпеки. Таке може відбуватися лише зі згоди (якщо навіть не за активної підтримки) керівника апарату державної безпеки китайського режиму. З початку переслідувань з 1999 по 2002 роки ним був Ло Гань, а з 2003 року по листопад минулого року — Чжоу Юнкан.

Участь у цьому злодіянні брали і інші чиновники високого рангу, пов'язані із Цзяном.

Поширення пропаганди ненависті проти Фалуньгун фракцією Цзяна було лише одним із завдань, наголошують Кілгур і Мейтас. «Продаж примусово видалених органів поєднав ненависть із жадобою. Державна політика переслідування здійснювалась так, щоб приносити фінансові прибутки, — пишуть автори у звіті „Кривавий урожай“. — Підбурювання ненависті до в'язнів означає, що ті, хто зазнав впливу цієї офіційної пропаганди, могли вбити і вбивали в’язнів без вагань».

Читайте також:

Китайські лікарні були причетні до видалення органів у живих людей

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...