• Знайомство з традиційною китайською культурою

  • Середа, 28 грудня 2011 року

Зі стародавніх часів Китай називали «Піднебесною імперією». Це було пов’язане не тільки з географічним розташуванням — центральне царство у Східній Азії. Ця назва має й більш глибинне значення — за легендою, на цій землі божественне та тлінне колись існували одночасно.

Китайці вірять, що впродовж численних династій багата культура Піднебесної мала «божественне походження». Це єдина культура у світі, історія якої записувалася безперервно впродовж 5 тисяч років. Вона залишила у спадок незліченні твори класичної літератури і мистецтва, історичні документи та культурні реліквії.

Вважається, що китайська культура бере свій початок від Жовтого Імператора — Хуанді, який жив понад 5 тис. років тому. Він самовдосконалювався за школою Дао (Шлях) і, за переказами, мав велику силу і мудрість.

Жовтий імператор навчав своїх підданих, як жити згідно з небесним Шляхом. У старовинних легендах Китаю розповідається про багатьох божеств, які передали найважливіші елементи культури людям. Наприклад, Цанцзє створив китайські ієрогліфи, Шеньнун започаткував сільське господарство, а Суйжень навчив користуватися вогнем.

Конфуціанство, буддизм і даосизм слугували основою для п’ятитисячолітньої китайської цивілізації. Вважається, що джерелом культури Піднебесної є даоські погляди, які 2500 років тому систематизував мудрець Лао-цзи у своїй книзі «Дао Де Цзін». Ця книга розповідає про таємничий шлях усесвіту, який мудрець назвав Дао (Шлях).

Конфуціанство робить акцент на моральному кодексі, що визначає правильну поведінку для правителів, членів сім’ї та окремої людини. Вчення Конфуція (551—479 рр. до н.е.) було керівною настановою майже для кожної китайської династії, починаючи з Хань (206 р. до н.е. — 220 р. н.е.). Кожен, хто хотів здобути посаду чиновника, мусив скласти цивільні іспити, які всебічно перевіряли знання класики конфуціанства та моральний рівень претендента.

У 67 році н.е. в Китай із стародавньої Індії прийшов буддизм. Його спрямованість на індивідуальне спасіння та медитацію справила глибокий вплив на китайську культуру. Найбільшого розквіту три релігії — конфуціанство, буддизм і даосизм — досягли за часів династії Тан (618—907 рр.), епохи, яка вважається вершиною розвитку китайської цивілізації.

Під впливом цих релігій у культурі Піднебесної з’явилася багата та глибока система цінностей. Принципи «гармонії людини з природою», «поваги до небес, які визначають долю людини» і п’ять основних чеснот — доброзичливість, справедливість, пристойність, мудрість і вірність — все це походить від згаданих трьох релігійних учень. Ці принципи відігравали значну роль впродовж усієї 5-тисячолітньої історії Китаю.

Джерело: Shen Yun Performing Arts

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...