• Туреччина: Гольф біля руїн, або супервідпочинок не в сезон

  • Середа, 21 березня 2007 року

Чуючи про Туреччину, ми зазвичай згадуємо пекуче сонце, білі піщані пляжі та розкішні готелі з блакитними басейнами на березі моря. Проте це тільки одна сторона монети.



Насправді ця країна апельсинів і черепах приховує у собі безліч історичних загадок і дивовижних місць, починаючи з розвалин стародавніх римлян, і закінчуючи величезними водопадами, спадаючими зі скель просто в Середземне море. Причому часто відпочинок в Туреччині не в жаркий сезон виявляється найбільш змістовним і захоплюючим.

Привітний прийом по-турецьки

Троянди, шампанське і привітні усмішки - саме так зустрів нас персонал готелю, в якому нам довелося провести декілька незабутніх днів. Що сказати, вміють турки приймати гостей, напевно, це у них в крові. Причому в їх щирості не сумніваєшся ані хвилини, і в будь-якій обстановці, будь то на ринку, в лазні або за столиком ресторану відчуваєш себе в компанії друзів.

Турки в своїх готелях відпочивають вкрай рідко, адже з них деруть в три дорога. Як пояснила нам наш гід, в Туреччині, особливо в курортних містах, головна увага приділяється саме туристам, тому ціни для них у два, а то й в три рази нижчі, ніж для місцевих жителів. Є ще одна особливість: хочете покуштувати персик просто з дерева або помідор просто з грядки - тоді платіть більше, ніж за ці ж персики і помідори на ринку. Як говорять самі турки "на що є попит, що свіжіше - те й дорожче".




Прогулянки гольф-полем

Гольф - це один із найрозвиненіших видів активного відпочинку в Туреччині. В основному, гольф-поля в Туреччині будують у прибережних районах при фешенебельних готелях або центрах відпочинку. Тому, навіть взимку, коли море не таке тепле, завжди можна знайти спосіб розважитися і добре відпочити.

Гольф Туреччини зібрав делікатність, якість і престиж. Щорічно туди приїжджають тисячі прихильників цієї висококласної гри. Холодний період надає чудові можливості для повноцінної гри, без виснажливої спеки і натовпів туристів.

При готелі Корнелія, де ми зупинилися, також було побудовано величезних розмірів гольф-поле (1450 акрів), зі всіма властивими йому атрибутами: гольф-клубом, рестораном, полями для тренування, фонтанами, ставками і столітніми деревами.

Гольф-клуб Корнелія, розташований у Белеці, був спроектований Ніком Фалдо, легендарним гравцем у гольф, який переміг у 6 великих чемпіонатах і був зарахований до 12 найкращих гравців у гольф в світі.

На полі 27 лунок, що підходить для міжнародних змагань, також 9 озер, піщані дюни, сосни, неповторний запах середземномор'я, а також ідеальне планування, що відображує весь досвід Фальдо і вражаюча будівля гольф-клубу в колоніальному стилі.

Для тих, хто жодного разу не був знайомий з гольфом, прогулянка полем стане захоплюючою пригодою. Там є все, що до цього я бачила тільки на екрані телевізора: і неосяжних розмірів зелені майданчики, горби й озера, маленькі автомобілі, що їздять невеликими заасфальтованими доріжками, ну й звичайно самі гравці з великими рюкзаками і різноманітними ключками. Менеджер клубу люб'язно запропонував мені свою ключку. Хочу відзначити, що це не така легка справа, як здається з екрану телевізора. Сама ключка досить важка і бити їй треба так, щоб вона своїм кінчиком трохи зачепила трав'яний покрив - вважається, що так удар буде сильним і точним. Після декількох невдалих спроб мені вдалося відкинути м'яч на 10 метрів. Мій же вчитель тут же продемонстрував свою майстерність, закинувши м'яч до відмітки 80 метрів!


Руїнами римського минулого

Окрім моря, гір, спекотного сонця і блакитних пляжів у Туреччині є ще одна цікава особливість - неймовірна безліч залишків давньоримської цивілізації. В основному всі вони датуються 2 століттям до н.е. Деякі з них збереглися настільки добре, що служать місцем для проведення грандіозних шоу і вистав, а також місцем для масових відвідин туристами.

Ось вже чого не чекала побачити в Туреччині, так це храм Аполлона і античний театр Олімпус. Причому руїни дуже гармонійно і живописно вписуються в місцеве природне середовище: тільки уявіть собі блакитне море, чисте блакитне небо, скелястий берег, що заріс кипарисами і чагарниками, на тлі величезних гір, і розвалини стародавнього міста Фаселіс просто на березі. У такі моменти талант художника був би дуже до речі, ну, або на крайній випадок, фотоапарат.




Що можна відвідати

Стародавнє місто Перзі - знаходиться за18 км. на північ від Анталії. Передбачається, що перші поселення на цьому місці з'явилися в 1 тисячолітті до н.е. Аргонавти побудували на цьому місці акропольський горб, оскільки горбиста місцевість завжди охороняється краще, тим паче, що будувати місто на березі моря було небезпечно через піратськіх набіги. Місцевість була дуже родючою, а довколишня річка відкривала вихід до моря. Незабаром тут виникло нове поселення.

Стародавнє місто Фаселіс - знаходиться на мисі за 12 кілометрів від Кемера. Окрім численних античних споруд, тут можна знайти чудові піщані пляжі і буйну середземноморську рослинність.

Стародавнє місто Сіде - розташований в південній частині Туреччини на березі Середземного моря. З місцевого діалекту назва міста перекладається як «гранат» - символ родючості. Існує легенда, згідно з якою в Сіде колись влаштували побачення Клеопатра і Марк Антоній. Тому це місце особливо популярно серед закоханих пар.

Храм Аполлона - головний бог міста Сіде, Аполлон, був освячений, і на честь нього був побудований чудовий храм. Це споруда на честь бога світла, краси і мистецтва Аполлона, являє собою прямокутник розмірами 17 м на 30 метрів. При храмі, в 6 рядів по 11 стоять колони з парапетами Корінфа заввишки 8,90 м.


Побачення на горі з Химерою

Ще одним дивовижним природним явищем на анталійському узбережжі стала Химера, міфічна істота з головою лева, тілом козла і хвостом риби. Живе ця вогнедишна тварюка високо на горі Яранташ, і дістатися до неї можна крутою звивистою стежкою, оповитою тінню дерев.

Насправді все не так страшно, як здається. Химерою виявляється всього лише природний газ, який б'є вічним вогнем із схилу гори на кілометровій висоті. Вогонь виходить з маленьких кратерів, які нагадують пащу тварини. Легенда свідчить, що на цьому місці стародавній герой Тифон переміг химеру, яка перед смертю встигла вивергнути полум'я, яке тепер вічно горить на схилі гори.

Підійматися на гору досить важко, але це дивовижне природне явище варте того, щоб на нього подивитися. Цікавою традицією стало те, що кожен турист, який зміг подолати свою лінь, і дійшов до кінця, зав'язує на кущі або дереві шматочок білої тканини або стрічку. Тому практично вся рослинність в районі Химери всипана пам'ятними знаками. Написи такі як "Тут був Вася" не схвалюються, та й смітити не варто. Тим паче, що в будь-якому туристичному місці Туреччини можна знайти урни для сміття - навіть на висоті одного кілометра в горах.


Наприкінці

Туреччина завжди була гарячою точкою для українських туристів. Ця країна береже багато таємниць минулого, поєднуючи в собі розкіш і античну старовину. Все вищеописане - це те, що мені вдалося побачити всього за 3 дні. Насправді Туреччину неможливо досліджувати навіть за 3 роки. Тому, не витрачайте час дарма і починайте збирати валізи. Саме час їхати до Туреччини!

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...