ІСТИНА І ТРАДИЦІЇ

Андріївському узвозу бути!

Велика Епоха
фото: Велика Епоха
фото: Велика Епоха
Майже 2000 років тому київський пагорб, на якому зараз стоїть Андріївська церква, відвідав Апостол Андрій. Святий встановив на ньому хрест і передрік, що саме тут з часом виникне місто і розквітне воно. Принаймні так каже легенда... І кияни віддано її плекають. Згодом біля тої гори була збудована ні з чим незрівнянна вулиця - Андріївський узвіз, яка безліч років слугує візитною карткою нашого старовинного міста.

Проект рішення Київради „Про реставрацію вулиці Андріївський узвіз у Подільському районі м. Києва", підготовлений нещодавно,  передбачає не проведення  реконструкції цієї перлини Києва, як це було спочатку заплановано місцевою владою, а реставрацію з реконструкцією тільки комунальних мереж. І вже  7 грудня 2006 року зареєстрована місцева ініціатива „Збережемо Андріївський узвіз!" і зібрано 1075 підписів під проектом. Активістка цієї ініціативи Ольга Айвазовська наполягає: „Ми хочемо, щоб обговорення долі Андріївського узвозу відбувалося відкрито та публічно. Безумовно, необхідно оновлювати інфраструктуру, але,  Подільська райрада, говорить Айвазовська, -  намагається  обманути громадськість,  і, не отримавши попереднього дозволу від відповідних структур,  планує побудувати на Андріївському узвозі паркінги, казіно, а це  серйозна небезпека для навколишніх  будинків навколо, адже певна частина будівель не має фундаменту, і при проведенн будівельних робіт вони можуть опинитися під землею.

За інформацією Ольги Айвазовської,  за адресою Андріївський узвіз, 11-16, офіційним реєстром рішень КМДА було передбачено відведення землі для побудови готельного комплексу із закладом громадського харчування та паркінгом.  По вул. Фролівський 9/11 планувалось побудувати торгово-офісний комплекс із підземним паркінгом. При цьому, переконана Айвазовська, ані довідки, ані погодження з відповідними установами в Подільській РДА не виявилось. До того ж Закон про охорону культурної спадщини допускає тільки реставрацію пам'яток архітектури, якою є Андріївський Узвіз, але не реконструкцію, тобто лише відродження та  збереження, а не забудову.

- Ми сподіваємось, що нам не доведеться приковувати себе до бульдозерів та екскаваторів, захищаючи Узвіз від руйнації, як це робили у Львові, - додала вона.

- Ми зрозуміли, що ми, митці, які працюють на узвозі,  стали заручниками та хранителями духу цієї вулиці, - продовжує Мацкевич.-  Зараз київська спільнота домагається, щоб Анедріївському узвозу   було присвоєно статус заповідника не тільки історико-архітектурного, а й заповідника народних ремесел. Якщо  вдасться цього добитись, то ми матимемо юридичну базу, щоб не допустити перепрофілювання вулиці.

Розгляд Київрадою питання реставрації Андріївського узвозу ще не починався, але, маючи досвід руйнування в столиці тисяч пам'яток історії та культури, мешканці Узвозу намагаються віднайти правдиву інформацію про наміри щодо Андріївського. Ось  Євген Карась, керівник галереї «Ательє Карась» та Асоціації діячів сучасного мистецтва України, переконаний, що вже зараз під ковдрою проводяться тендери перепрофілювання Андріївського узвозу і громадськість занепокоєна, що рішення примаються особами, які некомпетентні у значенні Узвозу для історичного мистецького ландшафту всієї України, репрезентації Києва, як культурної столиці з історичним живим культурним осередком. Під загрозою витиснення з Узвозу опинились мистецькі заклади, які становлять його живу культурноформуючу складову. Такі осередки окраса і обов`язковий елемент любої європейської столиці, який історично, завдяки художнім майстерням і галереям створився на протязі 80-90-х років минулого століття у Києві. Є загроза відреставрувати фасади історичної забудови і створити середньоєвропейську бутафорію без сутнісної складової. Подільська влада і окремі чиновники отримають чергові фінансові дивіденди, а киянам залишиться мрія про поїздку на далекий Монмарт за враженнями. За його словами, „на жаль влада зараз повністю закрилась". 

Для просування цього питання митець пропонує створити постійний незалежний експертний громадський орган, який би приймав участь у формуванні та контролю  рішень, які стосуються Узвозу. Адже, як переконані активісти, створена робоча група після слухання в Подільській РДА, „не функціонує як така".

„ГроЗа" вирішила поцікавитись, які плани щодо Андріївського узвозу у представників влади? У прес-службі Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Київської міськдержадміністрації повідомили, що дана структура інформації про те,  чи запланована реконструкція Андріївського узвозу, не має, жодних концепцій чи то проектів ще не подано. Так само і у відділі містобудування Подільської РДА нам дали відповідь, що над цим питанням ще не працювали, але певні плани вже є. Конкретні відповіді можна буде отримати лише наприкінці січня на початку лютого 2007 року.

Отже, громадськість має всі підстави привернути увагу киян до долі Андріїівського узвозу вже зараз, поки не сформовані остаточні плани дій, - щоб влада прислухалась і врахувала саме їх думку. Але...13 грудня у приміщенні Українського національного інформаційного агентства відбулося публічне обговорення питання реставрації Андріївського узвозу. До участі в ньому  представники громади запросили депутатів від усіх фракцій Київради. Жоден із них, давши попередню згоду, так і не прийшов.