ІСТИНА І ТРАДИЦІЇ

Рік, що змінив клімат

Велика Епоха
Девід Кемерун робить внесок у захист навколишнього середовища, вирушаючи на роботу на велосипеді. Як потім з'ясувалося, його супроводжувала машина з шофером, яка везла його туфлі й портфель. Фото: Scott Barbour/Getty Images
Девід Кемерун робить внесок у захист навколишнього середовища, вирушаючи на роботу на велосипеді. Як потім з'ясувалося, його супроводжувала машина з шофером, яка везла його туфлі й портфель. Фото: Scott Barbour/Getty Images
Після довгих років скарг на холодне дощове літо в 2006 році у британців, нарешті, з'явився новий привід понити - спека.

Минулого року річна температура у Великобританії виросла до рекордно високих відміток із 1659 року. Саме тоді і стало зрозуміло, що проблема глобального потепління перестала бути предметом скептичного ставлення суспільства.

Починаючи із зустрічі в Гленіглі наприкінці 2005 року, ця тема регулярно ставилася на порядок денний протягом 2006 року. "Зелена революція" у Британії почалася з безглуздої поведінки політиків і продовжилася страхітливими прогнозами у звіті сера Стерна.

У звіті мовилося, що у нас залишилося всього лише 10 років до того, як ми досягнемо крайньої точки, після чого запобігти екологічному апокаліпсису стане неможливо. Блер попередив, що катастрофа "станеться не у фантастичному майбутньому через багато років, а в нашу епоху", додавши, що "не існує нічого серйознішого і більш термінового".
За прогнозами сера Стерна, до кінця століття температура підвищиться на 5°С, викликавши глобальний катаклізм, через який близько 200 мільйонів чоловік, можливо, втратять дах над головою. Доповідь оспорює економічні доводи, відповідно до яких боротьба з глобальним потепленням стала б дуже дорогим бізнесом. Сер Стерн попереджає, що втрати в довгостроковій перспективі переважать короткострокові переваги.

У результаті, не зважаючи на те, що канцлера Гордона Брауна розкритикували за свій проект бюджету, в якому він мав намір увести податок на бензин і авіацію, - реакція публіки була протилежною тій, що була під час протестів на податки на бензин у 2000 році.

Зміна у ставленні британців до податку на паливо може бути частково приписана зусиллям високопоставлених осіб, не в останню чергу - новоспеченому лідерові консерваторів Девіду Кемерунові. У 2006 році Кемерун на собачій упряжці вирушив подивитися на льодовики на Північному полюсі, що тануть, встановив вітряний генератор на даху свого будинку і склав іспит на водіння електроавтомобілем G-Wiz.

Його також сфотографували, коли він виїжджав на роботу на велосипеді, але пізніше з'ясувалося, що його туфлі й портфель відвозив шофер на машині. Усе ж таки, так чи інакше, Кемеруну потрібно віддати належне за те, що він зважився кинути виклик безтурботним жителям Ноттінг Хілла і стати "зеленим" - вчинок, із якого всі глузують, але в глибині душі мріють зробити.

Згідно з недавніми дослідженнями, британці як ніколи раніше прагнуть зменшити викиди вуглецю. 53% жителів свідомо вимикають світло і 55% прагнуть переробляти побутові відходи.

Не зважаючи на непрямі попередження Блера, британський уряд дискредитував себе, налітавши в 2005-2006 роках 6,5 млн. повітряних миль, викинувши в атмосферу майже 1000 т вуглекислого газу. Грубо кажучи, цього паливо вистачило б, щоб злітати на Місяць і назад 14 разів.

Крім того, Гродон Браун не дотримався своєї обіцянки обміняти свою Vauxhall Omega на Toyota Prius - один із найбільш екологічних автомобілів на ринку.

Відповідно до опитування "You Gov", тільки один із десяти британців став менше користуватися автомобілем, щоб зменшити викиди вихлопних газів. Лише 2% опитаних заявили, що вони зменшили кількість польотів, тому що це негативно позначається на навколишньому середовищі.
Зараз перспективи невтішні: рівень вуглекислого газу з його аналогами зараз становить 430 чнм (частин на мільйон). Тому ми досягли небезпечної межі, переступивши безпечний поріг у 400 чнм; якщо його рівень досягне 550 чнм, ми можемо чекати, що світ стане набагато менш гостинним місцем.

Сумно, але авіація, можливо, одна з найголовніших причин глобального потепління. Але, на жаль, поки людей привертає перспектива дешевих путівок і авіаквитків, нам навряд чи вдасться побачити зміни в урядовій політиці.

Версія англійською The Epoch Times (Велика Епоха)