• Події у Криму — погляд місцевого жителя

  • Неділя, 23 березня 2014 року

Я розповім, що бачив, відчував і чув за весь час цих подій у Криму, тобто поділюся «поглядом із середини», як житель Криму. Можливо, з домішкою особистих переживань.

Спочатку у нас було тихо. Навіть коли був Майдан — у нас було тихо. Після завершення Майдану теж було тихо, але були розмови про знесення пам'ятника Леніну. І, пам'ятаю, начебто навіть домовилися на рівні влади, що його демонтують протягом 10 днів.

Потім стався якийсь мітинг біля будівлі Ради. У мене місце роботи за 200—300 метрів від цієї будівлі, і я біля неї часто ходжу. Тому сама по собі ця подія увагу привертала (і мою, і колег на роботі, тому що щось відбувається прямо під боком у тебе), але сам мітинг тоді серйозно ніхто не сприймав. У нас один хлопець у відпустці якраз був і проїхався на велосипеді по цього мітингу. ЗМІ тоді повідомляли про 10 тис. мітингувальників, але я знаю ту площу, там квадрат 50х50 метрів у кращому випадку. Повторюся, хлопець між демонстрантами на велосипеді проїхався (в квадраті з 50x50 серед «10 тисяч») І зняв відео.

Реально там може від сили чоловік двадцять кричало гасла, а інших (я так зрозумів що вчителів зі шкіл і, може, ще когось) — просто зігнали, що для нас звичайна практика для будь-яких мітингів. Особливість мітингу була в тому, що ніхто нічого розумного не міг сказати. Ні вимог, нічого. Просто зібрали людей, і щось там вони роблять...

Наступного дня була захоплена Рада (та інша адмін-будівля, яка метрів за 300—500 — я біля неї теж постійно проходжу). Оточили центр міста міліцією (щоб мирні жителі не ходили під автоматами біля захоплених будівель). В Інтернеті є відео з камер спостереження, як рано вранці (десь в районі 5—6 ранку) «зелені чоловічки» заходять у будівлю. Ну, взагалі слово «захопили» не зовсім підходяще. Скоріше просто увійшли, оскільки у такий ранній час там просто нікого немає, і засіли. В одну будівлю, правда, навіщось гранату шумову кинули, хоча сенсу, напевно, в цьому не було ніякого... може хтось із військових вирішив у війнушку погратися, поки привід є.

Що відбувалося всередині — невідомо, і якийсь час ніяких вимог не було, але відомо, що вийшло потім. З'явився якийсь чоловік (чесно, як рядовий житель ніколи раніше про нього не чув) — Аксьонов, назвав себе головним у Раді (нібито вони в Раді під прикриттям автоматів навіть голосували, але особисто мені, як мешканцю Криму, — таке навіть смішно читати...) і почалися укази і постанови. Я ніколи не цікавився бандитськими розбірками 90-х, але є люди, які стикалися або цікавилися. Сімферопольці знають, що в 90-х роках були «башмаки» (навіть я знаю про них, хоча ніколи в це не вникав) і зараз багато говорять про «сайлем» (про цих я не так багато чув — перші більш відомі були). Ці люди кажуть, що цей товариш із тих самих особистостей (Сімферополь насправді невелике місто — усі всіх знають, я пішки зможу пройти від одного кінця до іншого за 3—4 години, а з центру до околиці — в основному в межах 40 хв — 1 година 20 хв).

Паралельно до цього (в той же день) «зелені чоловічки» почали блокувати військові об'єкти. Блокувати вони почали до указів нашої (назвемо її «нової») Ради. Перші дні Рада (якщо її взагалі можна так назвати) мовчала, а потім коли військових стало побільше, почали укази писати і просити допомоги у Росії. Паралельно із «зеленими чоловічками» з російського боку пішло багато інформації про «бандерівців», «фашистів», про утиски російської мови. Чесно скажу: прожив все життя в Криму, не зустрів жодного бандерівця. У нас в народі народився жарт через відео перестрілки, коли показали як нібито «бандерівці» перестрілюються із «зеленими чоловічками», а потім «бандерівці» заскакують до автобусу кримського зоопарку «Тайган» і виїжджають... народ жартує про це відео, що «бандерівці, які жили останні 50 років в зоопарку Тайган, вирвалися назовні».

Зараз «зелених чоловічків» (тобто російських військових), мабуть, вже дуже багато. На вулицях Сімферополя вже їх можна зустріти, вже кілька знайомих і навіть мої близькі з ними спілкувалися. Неподалік від мене розташована військова частина. У суботу проходив і бачив БТР і 5 чоловік. БТР затулив виїзд із військової частини. Проходив за 1—2 метри від них. Військові мене не напружують насправді. Я знаю, що у них наказ і вони зосереджені на військових об'єктах (в усякому разі — поки що). А ось «загони самооборони» — особистості незрозумілі. Я знаю, що у деяких з них є зброя, тому що є знайомі, які беруть участь у таких загонах. Не у всіх, але у деяких точно є. Їх не стримують накази, тому найбільше напружують вони. Будь-хто може записатися в самооборону, навіть людина із кримінальним минулим.

В останні дні було багато мітингів, не скажу, що вони численні, але психологічні методи використовуються. Наприклад, йдеш і бачиш багато-багато російських прапорів здалеку. Підходиш і бачиш, що 15 людей вишикувалися правильною фігурою (так що здалеку здається, ніби там маса людей).

Ще багато незрозумілих осіб на вулицях. Дуже багато п'яних вечорами. Схоже, що зараз до Криму позвозили людей з кримінальним минулим або схильних до кримінальщини. До всіх цих подій нічого такого не було.

Про референдум взагалі мовчу. Я не ходив, дуже багато моїх знайомих теж не ходили. Правильного списку виборців у нас не було (керувалися старими списками, тобто приходять запрошення вже померлим або тим, хто виїхав, або на старі місця прописки). За бажання — можна було проголосувати кілька разів (по 1 разу на кожній ділянці), але тільки заяву потрібно написати. Серед старих жителів (хто при союзах жив) і людей за 40 багато хто, звичайно, радіє. Але не скажу, що таких багато. Вони в очікуванні збільшеної в 4 рази пенсії (на цю тему теж багато анекдотів ходить)... кримські татари (з моїх знайомих) — переживають. Вони на собі вже один раз відчули справжню ціну обіцянок радянської влади і їх уже не так легко обдурити. До речі — з їхнього боку тільки одиниці голосували (тобто вони дуже дружно ігнорували референдум). Так що від нас, рядових кримчан, нічого не залежить. За нас вирішили люди, які сховалися за російськими автоматами. Приїжджайте сюди і запитайте будь-якого місцевого жителя, що буде, якщо прибрати «зелених чоловічків» (російських військових). Вже завтра зникнуть всі мітинги, Аксьонов і т.п. Ось така думка побутує у народі.

Сергій З., житель Криму, для «Великої Епохи»


Читайте також:

Крим наразі спокійний?

У Криму відзначили референдум

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...